Венесуела після Чавеса: перспективи для Москви та Мінська | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 10.01.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Венесуела після Чавеса: перспективи для Москви та Мінська

Уго Чавес може продовжувати керувати Венесуелою без інавгурації 10 січня, вирішив Верховний суд країни. А що буде, коли хворого президента замінить інший політик? Як це вплине на відносини з Росією та Білоруссю?

default

Hugo Chavez Wand Krankenhaus

У міжнародній пресі активно обговорюється стан здоров'я президента Венесуели Уго Чавеса, котрому нещодавно зробили четверту складну операцію в одній із клінік Куби. Саме з постаттю Чавеса пов'язують активізацію відносин між латиноамериканською країною з одного боку та Росією й Білоруссю – з іншого. Насамперед держави поєднують спільні проекти в нафтовій сфері та контракти на постачання зброї до Венесуели. Якою буде доля цих домовленостей, якщо в Каракасі зміниться влада?

Послаблення зв'язків із Москвою й Мінськом

"Зовнішню політику Венесуели визначав саме Чавес", – заявила в інтерв'ю DW Клаудіа Цилла, керівник дослідницької групи Північної та Латинської Америки німецького фонду "Наука й політика". Відхід Чавеса призведе до ослаблення контактів із Росією та Білоруссю, прогнозує експерт.

Клаудіа Цилла

Клаудіа Цилла

У Венесуелі виникла складна внутрішньополітична ситуація, тому наступник Чавеса матиме інші пріоритети. Йому доведеться стабілізувати режим, шукати шляхи виходу з економічної кризи, розробляти заходи для підвищення безпеки країни. Зовнішня політика, на думку Цилли, посунеться на другий план.

Каракас може не повернути Москві борги

"Усе залежатиме від того, хто прийде на зміну Чавесу, – вважає головний редактор російського журналу "Національна оборона" Ігор Коротченко. – Якщо його місце займе опозиційна фігура, то цілком можливо, що Венесуела згорне або заморозить військово-технічну співпрацю з Росією, переорієнтувавшись на США чи інші країни".

Венесуела входить до п'ятірки основних покупців російської зброї. Пакет збройних контрактів, які були укладені між двома країнами упродовж останніх років, у "Рособоронекспорті" оцінюють в 11 мільярдів доларів. Проте досі Каракасу постачали товар переважно в кредит. "Можемо потрапити в ситуацію, коли багатомільярдні борги буде заморожено з незрозумілими перспективами погашення", – додав російський експерт.

У Москві, за словами Коротченка, розраховують отримати частину боргів завдяки участі російських нафтових компаній у видобутку венесуельської нафти. Зокрема, у 2012 році спільний венесуельсько-російський консорціум почав видобувати нафту на блоці Хунін-6 у басейні річки Оріноко. Раніше представник "Роснафти" припустив, що за два роки може початися видобуток і на іншому блоці, Карабобо-2. Однак представники венесуельської опозиції обіцяють, якщо прийдуть до влади, переглянути контракти на видобуток нафти з іноземною участю.

Білорусі Венесуела потрібна більше, ніж Росії

Для Мінська відносини з Каракасом мають ще більшу вагу, ніж для Москви. За словами білоруського експерта з ВПК Олександра Алесіна, Білорусь постачає Венесуелі автоматизовану систему управління ППО, системи зв'язку, радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби проти високоточної зброї.

Олександр Алесін

Олександр Алесін

Аналітик оцінює контракти Білорусі з Венесуелою на постачання військового обладнання на 700 мільйонів доларів, а контракти Росії – тільки на половину цієї суми. Щоправда, це співвідношення зміниться, якщо Росія почне постачати в Венесуелу дорогі ракетні комплекси С-300 В та "Бук". Водночас саме Білорусь – головний інтегратор цих систем, зауважує Алесін.

Експерт вважає, що Мінськ продовжить реалізацію більшості проектів у сфері військового співробітництва, навіть якщо в Каракасі з'явиться нове керівництво. "Масштаб робіт і вкладені суми настільки великі, що навіть відхід Чавеса не дозволить згорнути ці проекти", – упевнений співбесідник DW.

Погляд на США та Європу

Натомість деякі російсько-венесуельські проекти може бути призупинено за ініціативою Москви, вважає Олександр Алесін. Якщо нова влада в Каракасі вирішить тісніше співпрацювати зі США, росіяни навряд чи постачатимуть Венесуелі ракетні комплекси С-300 В. Москва не хоче, щоб до цих розробок отримали доступ американці, вважає Алесін.

Утім, зміни у внутрішньополітичному курсі Каракаса можуть вплинути й на долю деяких проектів, у яких бере участь Білорусь, вважає директор мінського Центру з проблем європейської інтеграції Юрій Шевцов. Експерт не виключає, що може бути заморожений проект будівництва космодрому, в якому, крім Білорусі, бере участь Китай. Майбутнє проекту залежатиме від стратегії нового керівництва щодо Пекіна.

Німецький політолог Клаудіа Цилла переконана, якщо спадкоємцем Уго Чавеса стане поміркований політик, то регіон стане привабливішим і для Європейського Союзу.

DW.COM

Реклама