Велика приватизація? Приходьте в 2016-му! | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 28.10.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Велика приватизація? Приходьте в 2016-му!

Причини перенесення великої української приватизації на 2016 рік: технічні фактори чи відсутність в уряду стратегії процесу приватизації?

Уряд України переглянув плани великої приватизації в 2015-го році й переніс їх на наступний рік. Як причину кабінет міністрів називає "технічні фактории". Проте експерти, в свою чергу, вказують на відсутність в уряду цілісної стратегії приватизації.

Кінець тіньових схем?

Формально кабінет міністрів продовжив на 2016 рік дію своєї постанови від 12 травня про проведення приватизації держмайна у 2015 році. Досі приватизація в країні проводилась згідно з базовим законом "Про приватизацію державного майна", ухваленого ще 1992 року. Відтоді закон зазнав чисельних змін та доповнень. Крім того, 2012 року ухвалили закону "Про програму приватизації". Передбачалося, що цього року від продажу держмайна бюджет країни отримає до 17 мільярдів гривень - за курсом НБУ на 27 жовтня майже 670 мільйонів євро.

Зрештою, зміщення у часі - не проблема, вважає український прем'єр Арсеній Яценюк, головне те, що відсутня тіньова приватизація. 23 жовтня у Берліні під час німецько-української інвестиційної конференції він повідомив, що за останні 18 місяців роботи його уряд не продав жодного об'єкту за тіньовою схемою. "Ми не створили жодного нового олігарха і не дали жодному діючому олігарху посилити свої позиції", - заявив Арсеній Яценюк. За його словами, приватизація розпочнеться, коли парламент України підтримає законопроект, який не допустить до приватизації осіб з країн, визнаних Радою країною-агресором, і зобов'яже торговців цінними паперами надати відомості про осіб, в інтересах яких купуються активи.

Відсутність адекватної оцінки майна

Не вбачає проблеми в перенесенні процесу приватизації на 2016 рік і міністр економіного розвитку та торгівлі України Айварас Абромавічус. На його думку, в такий спосіб країна матиме більше часу на залучення стратегічних західних інвесторів.

"У першому півріччі 2015 року макроекономічне становище України було вкрай нестабільним, 14 відсотків інфляції на місяць, падіння промислового виробництва 36 місяців поспіль, - заявив Абромавічус в інтерв'ю DW. - Зараз уже інвестори придивляються до нас, західна преса пише про покращення макроекономіки України. Прогнозують зростання наступного року виробництва в 2-2,5 відсотка, це - більше, ніж у Росії".

DW звернулася із запитаннями про перенесення приватизації й до керівника Фонду державного майна (ФДМ) Ігоря Білоуса. За його словами, процес відкладено, бо парламент досі не затвердив зміни до законів, а уряд ще не погодив нової методики оцінювання майна. "Без цього фонд не зможе адекватно оцінити державне майно. Поки що ми оцінюємо малі об'єкти за старою методикою і маємо безліч нарікань, хоча робимо все по закону", - відповів Ігор Білоус.

Про стратегічне бачення і політичну волю

Член спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації Ігор Луценко вважає, що некоректно з боку уряду намагатися переводити відповідальність за гальмування приватизації у законодавчу площину. “Завдання нашої комісії - контроль за приватизацією, - каже народний депутат в інтерв’ю DW. - Ми очікуємо від уряду пропозицій. Але цього року в нас нема юридичних підстав щось контролювати. Нічого ж не продається”.

На його переконання, між парламентом і урядом мала б вестись дискусія щодо концепції приватизації в умовах війни на сході країни. "Чи продаємо ми щось взагалі? Якщо так, то на яких засадах? Це важливо, адже президент, наприклад, під час війни навідріз відмовляється щось продавати. А така дискусія відсутня. Вважаю, уряд просто не має стратегічного бачення приватизації", - сказав народний депутат.

Дещо інший погляд на проблему в екс-голови Фонду державного майна (ФДМ) України Олександра Бондара. В інтерв'ю DW він зауважив, що в країні безліч об'єктів, які можна приватизовувати, а в діючому законі процедура продажу прописана прозоро, тобто без корупційних ходів: ''За цією процедурою успішно повторно продали у 2005 році Криворіжсталь''. Нагадаємо, що цей найбільший металургійний завод України 2004-го року продали компанії ІМС олігарха Ріната Ахметова. Після Помаранчевої революції законність такого продажу поставили під сумнів. Уряд Юлії Тимошенко у 2005 році підготував повторний продаж і виручив 4,8 мільярда доларів США, що було у 2,5 рази більше, ніж під час першого продажу. Новий власник –компанія Mittal Steel Germany GmbH.

Об’єкти можна виставляти й зробити бодай спробу продати, вважає екс-голови Фонду державного майна. "Питання в іншому - нема покупця. Ціни на державне майно впали до критичних, на ринку нема вільних коштів, капітал втікає за кордон, а пропозиція майна дуже велика. Але якщо щось зараз виставити на продаж, то його куплять або за копійки, або зовсім не куплять. Уряду просто бракує політичної волі, запустити процес ", - вважає Олександр Бондар.

Дивитись відео 02:35

Велика приватизація в Україні відкладається

Політична кон’юнктура і капітал

26 жовтня Фонд державного майна України оголосив, що 2016 року виставить на приватизаційний аукціон Одеський припортовий завод (ОПЗ) і ще п'ять обласних енергогенеруючих компаній. Того ж дня на прес-конференції з міністром торгівлі США Пенні Пріцкер Арсеній Яценюк заявив, що вирішив не продавати 5 відсотків ОПЗ доки не буде змінено закон про приватизацію і порядок оцінки держмайна.

Усі процеси затягуються до наступного року, ось тут і може бути захована приватизаційна притичина, вважає Ігор Луценко. Адже приватизація - це "ахіллесова п‘ята” будь-якої української влади. Для швидкої та ефективної приватизації потрібна потужна коаліція і згода в парламенті.

"Швидше за все, 2016 року на коаліцію чекає розпад і поглиблення політичної кризи. Багато політиків передбачають навіть дострокові парламентські вибори. А за таких умов навряд чи хтось ризикне йти на велику приватизацію - ані продавці, ані покупці. Гадаю, політична кон'юнктура не буде сприятливою для цього", - сказав депутат.

Аудіо й відео до теми