Валютні кредити заборонені, а проблеми з ними залишаються | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 04.01.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Валютні кредити заборонені, а проблеми з ними залишаються

Найближчим часом українцям не слід очікувати доступного кредитування, прогнозують фінансові аналітики. До того ж, мільйони українців і досі потерпають від кабальних умов сплати валютних кредитів.

Законодавчі ініціативи на захистит позичальників, які можуть опинитися на вулиці, досі не мали успіху

Законодавчі ініціативи на захистит позичальників, які можуть опинитися на вулиці, досі не мали успіху

Три мільйони українців на сьогодні мають проблеми з кредитами, переважно валютними. Таку статистику оприлюднила всеукраїнська Асоціація антиколекторів та правозахисників «Ваша надія». У скрутному становищі позичальники опинилися через стрибок курсу з 5 до 8 гривень за долар у розпал кризи 2008 року. «Банки продовжують нав’язувати боржникам кабальні, дискримінаційні умови, коли штрафи і пені перевищують в декілька разів суму кредиту», - стверджує голова асоціації Федір Олексюк.

«Суди захищають банки, а не громадян»

Одна з потерпілих, чиї інтереси в судах представляють юристи правозахисної організації «Ваша Надія», мешканка Донецької області Ганна Фролова. З її слів, «через непрозорі дії банку», вона виявилась винною фінансовому закладу на даний момент 170 тисяч гривень. Судова справа тягнеться вже третій рік. Наразі жінці загрожує виселення з будинку, де вона мешкає з трьома дітьми, каже її адвокат. Лише в Донецькому регіоні назбиралося понад тисяча судових позовів позичальників валютних кредитів проти банків. «Однак проти громадян на боці банків виступають всі державні структури, особливо суди, тому виграти справу вкрай складно», - зазначає Федір Олексюк.

Наразі громадські організації , які працюють при парламентському комітеті з банківської діяльності, запропонували декілька законопроектів, які б, на їхнє переконання, дозволили розв’язати цю проблему. Зокрема йдеться про введення мораторію до 2014 року на примусове виселення боржників банків з житла та надання до одного року відстрочки по сплаті кредитів для людей, які втратили роботу. Автори цих законодавчих ініціатив посилаються на досвід Німеччини, де при втраті позичальником роботи держава деякий час компенсує відсотки по кредиту на житло, якщо банк погоджується відтермінувати платежі. Посилаючись на досвід Угорщини, як заявляє Федір Олексюк, громадські організації домагаються перерахунку валютних боргів перед банками за курсом, який існував на момент оформлення позики.

Дешевих кредитів в гривні не буде

Разом з валютними кредитами у небуття пішли і низькі ставки кредитування

Разом з валютними кредитами у небуття пішли і низькі ставки кредитування

Утім фахівці з банківської сфери сумніваються в існуванні грошового ресурсу, який дозволив би повернути сплату валютних кредитів за колишнім валютним курсом. «Цю різницю в курсі має хтось покрити: або банк, або держава з бюджету. А таких джерел ані в банків, ані в держави немає», - зазначив в інтерв’ю Deutsche Welle голова Донецького банківського союзу Павло Климець. Він називає правильним рішення Нацбанку після кризи 2008 року заборонити валютне кредитування населення. Утім, з іншого боку, банки не змогли запропонувати людям повноцінної заміни в гривневих кредитах з низькими процентними ставками. «Нацбанк постійно каже про якісь програми з кредитування. Але, якщо казати відверто, вони існують більше на папері, особливо іпотечне кредитування. По суті, іпотечне кредитування, хоча і декларується державою, утім де-факто не працює, зазначає Климець.

Банківська система стабілізувалася, але не оздоровилася

Проблема повернення валютних кредитів досі актуальна, каже в інтерв’ю Deutsche Welle фінансовий аналітик Юрій Щедрин. За різними оцінками, у банків від 20 до 30 відсотків валютних кредитів з простроченими платежами. Скоріш за все, неповернені кредити банки спишуть як збитки, припускає Щедрин. Утім, банківські заходи аж ніяк не свідчать про відновлення самої банківської системи. Обсяги кредитування населення скоротилися, наразі спостерігається і відтік депозитів. Економічна криза продовжується, банківська система не відновилася, а лише пристосувалася до існування в кризових умовах. «Про оздоровлення не можна казати. Щоправда, і для форс-мажорних ситуацій передумов поки немає», - зазначив експерт. Людям же радить, якщо і вкладати гроші в банки, то робити це обережно і радше на короткий термін.

Автор: Каріна Оганесян, Донецьк
Редактор: Євген Тейзе

DW.COM

Реклама