Вальдорфська педагогіка - з Німеччини в Україну | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 02.09.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Вальдорфська педагогіка - з Німеччини в Україну

У вальдорфських школах діти не лише вчаться, а й займаються мистецтвами та ремеслами. Освіта без оцінок та книг, що ґрунтується на принципах антропософії, має як прихильників, так і критиків.

У вальдорфських школах дітям аж до старших класів не ставлять оцінок, вони вчаться по створених ними ж книжках, пізнають світ за допомогою власних відкриттів та самостійно майструють музичні інструменти. Перший вальдорфський навчальний заклад виник у німецькому Штутгарті ще у 1919 році - це була фабрична школа для дітей працівників сигаретної фабрики "Вальдорф-Асторія". Її заснував австрійський філософ Рудольф Штайнер, керуючись принципами створеної ним антропософії - вчення про духовне пізнання. Нині так звані "вільні школи", котрі ґрунтуються на вальдорфській педагогіці, існують у кожному великому німецькому місті. Їх більше тисячі у всьому світі, зокрема і в Україні.

Чим приваблюють вальдорфські школи?

"Вальдорфська педагогіка дуже орієнтована на дитину та фази її розвитку", - розповів у розмові з DW професор Гайнер Барц, керівник відділу освітніх досліджень та освітнього менеджменту філософського факультету Дюссельдорфського університету імені Генриха Гейне. За його словами, у державній школі обсяг знань, котрі учень має засвоїти до випускних іспитів, просто розділено на роки навчання. Тоді як у вальдорфській школі навчальний план обґрунтований розвитком і психологією дитини, підкреслює Барц.

Юлія Марушко три роки працювала вчителькою у вальдорфських школах Києва, а зараз проходить практику у вальдорфській школі у Гамбурзі

Юлія Марушко три роки працювала вчителькою у вальдорфських школах Києва, а зараз проходить практику у вальдорфській школі у Гамбурзі

"Немає оцінок, а значить і конкуренції. Діти не списують, - розповіла DW вільна журналістка та вчителька німецької мови Юлія Марушко. Вона першою в Україні закінчила Вальдорфський семінар для вчителів старшої школи в німецькому Касселі. "Я не можу сказати: "Вивчи, а я тобі поставлю дванадцятку". Ти як вчитель стоїш перед зовсім іншою задачею. Дитина має робити відкриття, бачити взаємозв'язки та цілісність", - пояснює Юлія Марушко.

Також вальдорфська педагогіка має багато елементів викладання за допомогою дії, наголошує Барц. "Дитина навчається не лише мозком, а й за допомогою дотиків, коли щось будує, створює, - зауважує Барц. - Це театр, танці, скульптура, різьба або кування. У звичайних школах вони часом також є, але радше на узбіччі".

Альтернатива традиційній освіті

Одна із причин, з якої німці обирають для своїх дітей вальдорфські школи, - незадоволення державною шкільною освітою. "У звичайних німецьких школах переважає однобока орієнтація на когнітивні (пізнавальні. - Ред.) успіхи", - пояснює Барц. Через це діти, за його словами, страждають від страху перед іспитами, не можуть спати або мають погані відчуття, перед тим, як мусять іти до школи.

Гайнер Барц

Гайнер Барц

Разом з іншими дослідниками Гайнер Барц нещодавно здійснив опитування 800 учнів із десяти вальдорфських шкіл ФРН, аби з'ясувати їхнє ставлення до навчання. Виявилося, що 78,6 відсотків опитаних подобається те, чим вони займаються на уроках. Серед учнів звичайних німецьких шкіл цей показник, за даними іншого дослідження, сягає 54,5 відсотків. Разом з тим 81,1 відсотка учнів звичайних німецьких шкіл вважають себе добре підготованим до випускних іспитів. Тоді як серед учнів вальдорфських шкіл таких лише 64,3 відсотки.

Проблемою вальдорфських шкіл у Німеччині Гайнер Барц вважає те, що до них потрапляють діти не з усіх соціальних прошарків. Переважно це діти забезпечених батьків із хорошою освітою, представників креативних професій, часом - політиків та промисловців. "Бар'єром є радше незнання багатьох батьків про наявність такої альтернативи", - вважає експерт.

Критика в Німеччині

У Німеччині й досі немає жодної державної вальдорфської школи - лише приватні. А ініціатива створити першу державну школу в Гамбурзі наштовхнулася на опір. Одним із критиків вальдорфської освіти є вчитель із Бремена Андре Себастіані. "Антропософія хоче розвивати "духовні органи" людини, аби уможливити її доступ до духовного світу та вищих знань", - пише він у своїй статті "Вальдорфська педагогіка: закам'яніле виховання" (у назві використана гра слів: "закам’янілий" німецькою перекладається як "versteinert" - це слово перегукується із прізвищем засновника вальдорфської педагогіки Рудольфа Штайнера. - Ред.) на сайті товариства "Скептики".

Останнє ставить собі за мету наукові дослідження паранаук (вчень, котрі застосовують наукову методологію до ненаукових явищ). Саме до таких вчень, на думку членів "Скептиків", належить антропософія, котра лежить в основі вальдорфської педагогіки. На думку Себастіані, вона має окультне та містичне, а не наукове підґрунтя. Критик указує зокрема на те, що антропософи вірять у реінкарнацію та карму.

"Це входить у рамки плюралізму переконань, - вважає професор Барц. - У католицьких школах, наприклад, вірять у воскресіння з мертвих". Вальдорфським школам серед іншого закидають і те, що в них дітям нав'язують езотеричні уявлення. Посилаючись на вищезгадане опитування, професор Барц це заперечує: "Діти знають, що Штайнер - це засновник вальдорфської педагогіки, але не набагато більше. Радше навпаки - старші учні, котрих ми опитували, бажали би більше дізнатися про світоглядне підґрунтя".

Візит до Кельна у рамках партнерського обміну між київською вальдорфською школою Софія і школою Рудольфа Штайнера у Кельні

Візит до Кельна у рамках партнерського обміну між київською вальдорфською школою "Софія" і школою Рудольфа Штайнера у Кельні

Вальдорфська педагогіка в Україні

Віддати дитину до вальдорфської школи можна і в Україні: чотири такі школи діють в Одесі, Дніпропетровську, Києві та Кривому Розі, розповіла Юлія Марушко. Вальдорфська педагогіка впроваджувалася у вигляді експерименту міністерства освіти, котрий зараз продовжено. Уже існують затвердженні навчальні програми.

"Вальдорфська освіта не розглядає дитину як якусь скриньку, яку треба напхати усілякою інформацією, часто непотрібною. Вона розвиває вільну особистість, творчі здібності дитини, формує людину", - вважає Тарас Шамайда. Його син Святослав вчиться у третьому класі київської вальдорфської школи "Софія". Батьки хлопчика відзначають не лише пробуджений у школі хист сина до музики та майстрування, а й цінують атмосферу, котра панує у школі. "Важливе партнерство між педагогами і батьками. Це велика дружня родина", - каже Тарас Шамайда.

Нині в Україні вже навіть можна отримати освіту вальдорфського вчителя - на Київському вальдорфському педагогічному семінарі та в Київському університеті імені Бориса Грінченка.

Реклама