″Вазелін для душі″, або ментальні ліки суперзірок | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 27.06.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

"Вазелін для душі", або ментальні ліки суперзірок

Як зірки перетворюють незагоєні душевні рани на музичні шедеври? Зв'язок між драматичним минулим митців та їхньою творчістю досліджує нова книга музичного журналіста та критика Стіва Блейма "Емоціональний вазелін".

Стів Блейм

Стів Блейм

Чимало пісень у творчості Тіни Тернер пов'язано зі сварками та примиреннями - співачка, чиє дитинство минуло у крихітному містечку, в молодості зазнавала кривди від свого чоловіка Іка Тернера. Після того, як під час кастінгу Джанет Джексон ще в дитинстві натякнули на необхідність сісти на дієту, на початку кар'єри вона була помішана на контролі своєї ваги, тому так і назвала свій альбом - "Контроль".

Мати Мадонни померла від раку, коли майбутній "королеві поп-музики" було лишень п’ять років. Відтоді туга за матір'ю постійно супроводжує її творчість. Це - лише кілька паралелей, які досліджує у новій книзі "Емоціональний вазелін" відомий музичний журналіст і критик Стів Блейм. Подробиці біографії зірок він знає з "перших вуст", адже провів сотні інтерв'ю із зірками шоу-бізнесу першої величини. DW поспілкувалася з автором під час презентації книги "Емоціональний вазелін" у Кельні.

DW: Стіве, звідки взялася ідея написання цієї книги, ще й з досить загадковим заголовком?

Стів Блейм: Вазелін - це, звичайно, метафора, такі собі "ліки для загоєння душевних ран" - вазелін тягнеться від душ зірок до наших, слухацьких. Перед написанням книги я не лише перечитав тонни старих власних інтерв'ю із зірками, але й дуже глибоко дослідив ці психологічні аспекти їхньої творчості. Понад те, чим більше я досліджував, тим більше знаходив подібностей у біографії багатьох митців з моєю власною. Я подумав, що це дуже дивно - спочатку мене, як слухача, єднали з ними емоції у піснях, а насправді знайшлося і багато спільного у минулому. Деякі подробиці ранньої біографії зірок я дізнався лише тепер і подумав, що мушу написати про це книгу.

DW: Впадає в око, що більшість героїв належать до, так би мовити, "старої" музичної гвардії. Облич з останніх років небагато. Невже сьогодні на музичній сцені поменшало зірок "великого калібру"?

Співачка Адель

Співачка Адель

- Я невипадково сконцентрувався на "метрах". І не тільки тому, що робив з усіма ними інтерв'ю і знаю їх особисто. Справа у віці. Погляньте на Адель. Їй сьогодні 25 років. Зазвичай люди лише після 30 років починають думати і аналізувати свій життєвий шлях. Переживання та біль вже підсвідомо присутні у її музиці, але впевнений, що зрозуміє вона це лише згодом. Натомість музиканти дорослішого віку сьогодні вже більш відкрито готові говорити про своє минуле. У молодих ще немає життєвого досвіду, аби його взагалі аналізувати.

DW: Поглянути на героїв Вашої книги і складається враження, що митці скрізь мають проблеми з батьками, насильством в родині, сексуальною орієнтацією, алкоголем, сидять на наркотиках чи їм перманентно не таланить у коханні. Невже серед "музичного цеху" немає митців зі середньостатистичним, спокійним життям?

- Гадаю, що творчість народжується лише від болю у житті. Кельнський психотерапевт Ґідо Досше, який працював зі мною над книгою, жартує, що такі митці як Стінг чи Пітер Гебріел вирішили усі свої проблеми, тож їхня музика сьогодні нікому не цікава. Вони пишуть її для себе, але ніколи більше не "достукаються" до широких мас. Я радію за них, але їхню музику теж вже не купуватиму.

DW: Чи погоджуєтеся Ви з поширеною думкою, що сама модель "розкрутки" митця сьогодні докорінно змінилася, що на зміну мега-зіркам, які випускають альбом щороку, прийшли "митці-одноденки" в арсеналі яких один-два хіти, і чия біографія нікому невідома?

Стів Блейм і Мадонна. Архівне фото

Стів Блейм і Мадонна. Архівне фото

- Думаю, що така мішанина з різного роду митців завжди існувала на сцені. Різниця ж у тому, що імідж сьогодні відіграє цілком іншу роль. З появою MTV імідж митця вийшов на передній план. Своїм успіхом Мадонна і Майкл Джексон мають завдячувати саме цьому факторові. Ще одна відмінність у тому, що популярність митця сьогодні визначається набагато молодшою аудиторією. Ще 20 років тому на підбірку плейлістів радіо та музичних телеканалів впливали смаки молодих людей 16-25 років. Сьогодні ж це "диктат" дев'ятирічних дітлахів, які прагнуть слухати беззмістовні пісеньки, і біографія цих співаків їх не хвилює.

DW: А чи знайшли на новому ринку своє місце музиканти "старої гвардії"?

- Знайомі нам зірки досі залишаються успішними! Приміром, хоч мені і не подобається нова музика Мадонни, але вона і досі збирає стадіони під час світових турне. Торік Мадонна заробила найбільше грошей з поміж усіх музикантів. Насправді нікого вже особливо не цікавить її нова музика, але інтерес до всієї її спадщини залишається колосальним. Вона вже не приваблює нових молодих фанатів, але люди, які зростали на її музиці залишаються їй вірними.

DW: Чи "ловили" Ви митців на нещирості під час інтерв'ю?

- Звичайно, щирість це дуже відносне поняття. Але часто треба, так би мовити, "вчитуватися між рядками". Перевага телеінтерв'ю із зірками в тому, що їхні відповіді ти можеш оцінювати ще й візуально. Їхня мова жестів дуже показова. Лише кількох митців я можу назвати справді щирими і прямими. Але в житті ніхто не є повністю щирим. Мадонна була взагалі унікальним випадком. Під час нашого інтерв'ю у Мілані вона раптом почала говорити про себе у третій особі, мовляв, "а як би Мадонна на це відповіла"? Я вважаю, що вона створила певну модель поведінки, притаманну саме її сценічному і публічному іміджеві.

Обкладинка книги Емоціональний вазелін

Обкладинка книги "Емоціональний вазелін"

DW: "Розкрутку" будь-якого митця донедавна важко було уявити без музичних каналів, зокрема, культового MTV. Кілька тижнів тому припинила мовлення українська версія MTV. Офіційна причина - бренд вже "не працює" в Україні. Як могло так статися?

- Перша "тріщина" з'явилася як раз з цієї регіоналізацією, коли різні країни, в тому числі Україна, замість пан-європейського MTV отримали свої національні версії. Це збіглося з розвитком інтернету, який нівелював кордони і бар'єри. MTV в епоху глобалізації пішло протилежним шляхом - шляхом створення національних версій. Вважаю, що це була грандіозна помилка, бо дивлячись українське MTV, глядачі там могли побачити, можливо, більше українських кліпів чи контенту, але натомість були культурно відрізані від решти Європи. Для мене цей культурний обмін і був найкращим, що було колись на MTV Europe. Зрештою ефір зайняли реаліті-шоу.

DW: 1994-го року, на піку журналістської кар'єри, Ви залишили MTV, кинули все в Лондоні і подалися до Німеччини. Ніколи не шкодували про ці радикальні зміни?

- Я хотів змінити своє життя і зайнятися чимось новим. Спочатку здавалося, що це рішення було помилковим. Перші два-три роки мені взагалі тут не подобалося жити. Я втратив абсолютно все і починав з нуля. Сьогодні я маю дуже сильний зв'язок з Німеччиною і мені подобається тут жити. Пірнути в іншу культуру - це дуже цікавий досвід.

Стів Блейм народився 1959-го року в англійському Челмсфорді. З 1987-го до 1994-го року - редактор і ведучий новин на MTV Europe. У його журналістському доробку інтерв'ю з Шер, Полом МакКартні, Тіною Тернер, Вітні Х'юстон, Ніною Гаґен, Арнольдом Шварценеггером, Сінді Кроуфорд, Девідом Боуї, Михайлом Горбачовим та десятками інших відомих особистостей. З 1994-го року живе у німецькому Кельні.

DW.COM

Реклама