Бюджет ЄС: куди йдуть гроші? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 21.11.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Бюджет ЄС: куди йдуть гроші?

У четвер розпочнеться позачерговий саміт ЄС, присвячений бюджету до 2020 року. Дискусії цього разу обіцяють бути особливо гострими, з огляду на боргову кризу, в якій перебуває ЄС.

На відміну від країн-членів ЄС, які ухвалюють свої бюджети, як правило, раз на рік, Європейський Союз затверджує свій спільний кошторис раз на семирічку. Цей багаторічний бюджет запровадив у 1980-х роках тодішній голова Єврокомісії Жак Делор, щоб налагодити більш послідовну реалізацію європейських проектів. І кожні сім років країни ЄС затято сперечаються з Єврокомісією та Європарламентом щодо обсягу та розподілу цих грошей.

Країни-платники гальмують, Єврокомісія хоче більше

Левова частка бюджету формується із внесків країн-членів ЄС. Зрозуміло, що держави, які платять до спільного кошика більше, ніж отримують з нього у вигляді проектів та дотацій, борються за лімітування розміру євробюджету. Ті ж, що в підсумку отримують з Брюсселя більше, ніж відраховують туди, виступають за його збільшення.

Жозе Мануель Баррозу (другий зліва) на Раді міністрів фінансів ЄС

Жозе Мануель Баррозу (другий зліва) на Раді міністрів фінансів ЄС

Бюджетний саміт ЄС, який розпочнеться у четвер, 22 листопада, має стати переломним. За проектом Єврокомісії, у період з 2014 до 2020 року спільний бюджет ЄС має дорівнювати від 143 до 151 мільярда євро. Це відповідає близько одному відсотку загальноєвропейського ВВП. Впродовж семи років накопичиться астрономічна сума в один трильйон євро. Однак, як зауважує євродепутат Ютта Гауґ (СДПН), заступник голови комітету з бюджету, це відносно небагато. Лише Німеччина матиме в найближчі сім років витрати держбюджету на рівні 2,2 трильйона євро, каже Гауґ.

Дотації – головна складова видатків

Заощаджувати в часи боргової кризи, у принципі, правильно, заявив голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, коментуючи багаторічний проект бюджету. Тому, за його словами, збільшення були цього разу помірними. Близько 80 відсотків бюджетних видатків повертаються до країн-членів ЄС у вигляді дотацій та проектів підтримки. 20 відсотків використовуються на спільну зовнішню політику, утримання різноманітних органів, парламент та управлінські структури.

Дві найбільших статті видатків – це аграрні дотації та підтримка інфраструктури, яка включає в себе співфінансування будівельних проектів. На наукові розробки, інновації та створення робочих місць ЄС хотів би виділяти більше, однак відповідні плани доведеться заморозити, пояснює Deutsche Welle Раймер Беґе, бюджетний експерт ХДС у Європарламенті: "Ми досягли такого компромісу – заморожуємо видатки на сільське господарство та фонд солідарності. Це означає, що не буде вирівнювання інфляції. Через це обидва великих блоки видатків реально зменшуються, і в нас з'являється простір для дій в інших галузях політики".

Половина – від ЄС, ще половина – від країни-члена

Між іншим, своїми проектами підтримки інфраструктури: вулиць, мостів, промислових парків та наукових розробок ЄС зменшує навантаження на бюджети країн-членів. Тому що практикується так зване співфінансування: половина грошей надходить зі спільного кошика ЄС, інша половина – з бюджету відповідної країни.

Лише у випадку з аграрним бюджетом все інакше: фермери отримують прямі доплати до їхніх доходів. Ці дотації, за словами Єврокомісії, є життєво необхідними для європейського сільського господарства. А розмір підтримки фермерів у ЄС вдвічі менший, ніж у Сполучених Штатах. "Якщо Франція наполягає на збереженні таких витрат у бюджеті, то це пов'язано з тим, що 30-40 відсотків доходів більшості фермерських господарств залежать від цих прямих субвенцій. Однак це також означає, що, з іншого боку, під скорочення мають піти наукові дослідження та політика допомоги країнам, що розвиваються", - каже експерт Раймер Беґе.

Британці проти зростання видатків

Девід Кемерон та Анґела Меркель

Девід Кемерон та Анґела Меркель

Одним з найбільших критиків проекту бюджету є прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон. Він погрожує заветувати документ та наполягає на зменшенні обсягу європейського кошторису. "Добре було б досягнути єдності. Але не можна погодитися з великим зростанням європейських видатків на тлі урізання всіх інших бюджетів. Британська громадськість очікує, що ми виявимо жорсткість у цьому питанні. Краще не досягнути жодного компромісу, аніж поганого компромісу", - оголосив Кемерон ще під час минулого саміту чотири тижні тому.

Британці хочуть зберегти свою знижку. Такі знижки виторгували для себе деякі держави, у тому числі Німеччина, оскільки не можуть мати зиск від певних видатків. Британці, наприклад, отримують знижку за те, що потребують небагато аграрних субвенцій. Німеччина – за те, що мусить значною мірою фінансувати знижку Британії. Цю непрозору схему багато євродепутатів хотіли б змінити як несумісну із сучасними підходами. Раймер Беґе та Ютта Гауґ, зокрема, виступають за те, щоб бюджет ЄС фінансувався не за рахунок внесків країн-членів, а з власних надходжень. Наприклад, можна було б запровадити європодаток або збільшити європейську частку в НДС. Втім, країни-члени такі пропозиції відкидають.

Не буде нового діятиме старий

Британський прем'єр Кемерон закликав Єврокомісію почати заощаджувати з себе. Він заявив, що не може зрозуміти, чому 16 відсотків усіх євробюрократів у Брюсселі заробляють більше 100 тисяч євро на рік. "Це моя улюблена цифра у бюджетній суперечці", - говорить Кемерон.

Накласти своє вето погрожують не лише Великобританія, але й Іспанія та Франція. З різних причин. Компроміс ще мав би схвалити Європарламент. На думку бюджетного експерта Беґе, боротьба може тривати ще довго. "Якщо рішення не буде знайдено, то це не буде європейською кризою. Просто ми будемо працювати з іншими цифрами, які дає нам угода",- каже Беґе. Якщо нового бюджету не буде, то все буде просто відбуватися за останнім легальним бюджетом. Так прописує Лісабонська угода.

DW.COM

Також за темою

Реклама