Бундестаг залишається обмежено працездатним | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 22.11.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Бундестаг залишається обмежено працездатним

Бундестаг провів перше засідання ще місяць тому. Сесійні засідання, однак, почнуться дише з нового року, адже ще немає нового уряду. А до того доводиться обходитися тимчасовими рішеннями.

A general view of the Bundestag, German lower house of parliament, during a constitutional meeting in Berlin October 22, 2013. REUTERS/Fabrizio Bensch (GERMANY - Tags: POLITICS TPX IMAGES OF THE DAY)

Перше засідання нового Бундестагу відбулося ще 22 жовтня

Вже два місяці минуло відтоді, відколи німці обрали депутатів Бундестагу 22 вересня, але новий уряд у ФРН досі не сформовано. Виборцям доведеться чекати ще майже місяць. 17 грудня депутати могли б утретє обрати лідерку Християнсько-демократичного союзу Анґелу Меркель канцлеркою Німеччини. Так виглядає попередній план, який узгодили лідери чотирьох представлених у Бундестазі фракцій.

Утім,такий розвиток подій можливий лише, якщо консервативний блок християнських партій (ХДС/ХСС) і соціал-демократи зможуть за цей час домовитися про створення коаліції. Зелені та Ліві за такого сценарію будуть опозицією. А до того німецький парламент може лише обмежено виконувати свої найважливіші завдання, а деякі функції на кшталт контролю уряду чи ухвалення законів - взагалі не може.

Норберт Ламмерт - президент Бундестагу

Норберт Ламмерт - президент Бундестагу

Теоретично це хоча й могло би стати можливим, але на практиці навряд чи щось відбуватиметься. Адже поки що жодна сторона не може з абсолютною впевненістю знати, яку роль вона у майбутньому відіграватиме, і на які змістовні компроміси може бути змушена погоджуватися під час голосування.

Для надзвичайних випадків є екстрені засідання

Ця непевність є тлом для бездіяльності парламенту, котрий провів перше установче засідання 22 жовтня, рівно через місяць після виборів. Далі тягнути з цим було не можна, оскільки новообраний парламент, відповідно до основного закону, мусить зібратися упродовж 30 днів після виборів. Однак відтоді в 631 члену Бундестагу бракує роботи, якщо розглядати це в контексті класичної діяльності депутата.

18 листопада, тобто майже через чотири тижні після першого засідання парламенту, за поданням Зелених відбулося екстрене засідання Бундестагу. Спершу єдиним питанням порядку денного планувалося зробити скандал зі шпигуванням американської спецслужби NSA, який особисто стосується і канцлерки Меркель та прослуховування її мобільного телефону. Утім, Анґела Меркель використала можливість екстреного засідання Бундестагу не лише для того, щоб сказати декілька слів стосовно шпигунського скандалу, а й для того, щоб зробити урядову заяву з приводу майбутнього саміту „Східного партнерства“, що відбудеться у Вільнюсі 28-29 листопада.

Питання комітетів

Для працездатності Бундестагу важливі не лише пленарні засідання, а й насамперед численні парламентські комітети. У них сидять представники різних фракцій - фахівці з найрізноманітніших питань, наприклад, фінансів, здоров‘я чи освіти. Те, що депутати напрацьовують під час роботи в комітетах, як правило, формує базу для законопроектів. Експерти дають, відповідно до своєї фракційної приналежності, рекомендації своїм колегам стосовно голосування. Зрештою, ніхто не може ґрунтовно до останніх деталей розбиратися у всіх темах.

Переговори про створення широкої коаліції ще тривають

Переговори про створення широкої коаліції ще тривають

Щоб за даних умов забезпечити мінімальну працездатність парламенту, на наступному екстреному засіданні Бундестагу 29 листопада за поданням блоку ХДС/ХСС і Соціал-демократичної партії Німеччини має бути створено так званий головний комітет. Президент парламенту Норберт Ламмерт оголосив про це у середу. Цей головний комітет, за його словами, займатиметься насамперед темами, пов‘язаними з конкретними датами, і формулюватиме необхідні для цього подання.

До цього переліку, наприклад, належить питання майбутнього подовження мандату для закордонних місій Бундесверу, які обмежені в часі до кінця року. А оскільки Бундесвер є так званою "парламентською армією", солдатів можна відряджати, скажімо, до Афганістану, чи на Балкани, лише за згодою народних обранців.

Те, що замість профільних комітетів тимчасово за всі питання відповідатиме головний комітет, Ламмерт обґрунтував тим, що досі не сформовано уряд. Адже відповідні комітети повинні орієнтуватися на міністерства. Оскільки структура та кількість відомств можуть змінитися, ХДСХСС та СДПН хочуть спершу дочекатися створення уряду. Попри це, парламент міг би вже обрати деякі комітети, тому що вони, відповідно до основного закону, передбачаються як обов‘язкові. Це стосується, зокрема, оборони, закордонних справ та питань ЄС.

В очікуванні нового року

Подання Лівих, щоб сформувати ці, а також шість інших фахових комітетів, не знайшло підтримки більшості депутатів. Потенційні „чорно-червоні“ коаліційні партнери проголосували „проти“, а Зелені утрималися. Заступник голови фракції Лівих Дітмар Бартш через це звинуватив ХДС/ХСС та СДПН у тому, що вони роблять парламент „заручником“ своїх затяжних коаліційних переговорів. За його словами, парламент - носій верховної влади. „Нам всім тут платять не за сидіння склавши руки“, - обурився депутат від Лівих.

Дивитись відео 01:38
Now live
01:38 хв

Розподіл сил у німецькому Бундестазі

Президент парламенту Ламмерт виступив на захист суперечливого процесу. „Знайдений тепер шлях здається мені прийнятнішим“. Таке тимчасове рішення створити головний комітет викликало у Зелених скепсис. Лідерка їхньої фракції Катрин Ґеринґ-Екардт сказала в інтерв‘ю телебаченню ARD, що йдеться про спробу позбавити парламент впливу. За її оцінкою, щось у цій ситуації може змінитися не раніше середини січня наступного року. Тоді нарешті мають знову проводитися звичні для кожного скликання Бундестагу тижні пленарних засідань. На першому засіданні 2014 року могли б сформуватися профільні комітети, якщо, звісно, до того часу буде створено уряд.

DW.COM

Аудіо й відео до теми