″Будьмо!″ Що насправді п′ють німці? | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 05.06.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

"Будьмо!" Що насправді п'ють німці?

Чи справді з усіх напоїв німці полюбляють найбільше саме пиво? І чому винахід з води, хмелю та солоду рятував життя? Хто не міг прожити без кави і дня? Історія виникнення і популярності напоїв у Німеччині.

Зорієнтуватись і швидко обрати для себе напій зараз надзвичайно важко. Десятки гарячих і холодних напоїв, які пропонують у пабах, заганяють відвідувачів у глухий кут. Що ж, власне, випити? У далекому минулому подібні сумніви не виникали, адже тоді спрагу втамовувала лише вода. Доволі довгу  історію має інший улюблений напій людства – пиво. Уперше його винайшли ще 10 тисяч років тому. Власне відтоді і розпочалась культура вживання цього напою. У добу недотримання умов гігієни пиво мало безцінне значення.

Сама свята Хільдегарда Бінгенська, яка у часи раннього середньовіччя цікавилась питаннями медицини і здоров'я,  рекомендувала  усім пити пиво.

Солод і хмільбожественний напій

Звичайний літгній день у Мюнхені

Звичайний літгній день у Мюнхені

Такими порадами не гребували ні діти, ні дорослі. Адже до ХХ століття вживати воду у сирому вигляді було небезпечно, через неї передавались численні інфекційні хвороби.  Ось тому пиво було таким популярним в Європі, як серед багатіїв, так і серед бідноти. Цікаво, що в ХІХ столітті  власники сталеплавильних печей та шахт, заохочували своїх робітників пити саме цей хмільний напій. З одного боку він підбадьорював виснажених важкою працею робітників, а з іншого, як не крути, але пиво, на відмінну від шнапсу, з ніг не збиває, і після келиху-другого можна продовжувати працювати. Втім, думати, що пиво це напій простолюдинів – помилково. Охоче вживали його і митці. Так, Томас Манн, лауреат нобелівської премії з літератури, казав: "За вечерею випити келих світлого пива - не гріх".

Не новина, що саме німців з давніх-давен вважають пивною нацією. Утім останнім часом свої позиції вони втрачають. Так, в середньому за рік один німець випиває 100 літрів пива, у той час як його сусід з Чехії 150.  "Де вариться пиво, там живеться добре". – так говорять чехи. Власне за різноманітністю сортів хмільного напою Німеччина залишила інші країни далеко позаду. Тут у  1 300 броварнях виробляють понад п’ять тисяч сортів хмільного напою.

"Шкода, що вино не можна приголубити"

За вечерею Томас Манн обов'язково випивав келих світлого пива

За вечерею Томас Манн обов'язково випивав келих світлого пива

Великий реформатор Мартін Лютер, котрий жив у ХVI столітті, полюбляв інший напій. "Пиво – це винахід людей, вино ж  походить від Бога", - пояснював він свої смаки. І хоча в стінах німецьких середньовічних монастирів варили переважно пиво, втім були відомі і такі, які спеціалізувались на виробництві вина. Згідно з легендою, ченці за смаком землі могли розпізнати найкращі місця для вирощення виноградників. У тонкощі винного виробництва тих посвятили римляни, для яких вино було головним напоєм.

Тож вже зі середньовіччя людям полюбилось вино. Але на відміну від пива, найкращі сорти могли дозволити собі лише заможні городяни та вельможі. Селян та бідняків звеселяла сивуха, яку нерідко розбавляли звичайним оцтом.  Власне цей історичний факт і пояснює, чому у Німеччині й до сьогодні п'ють більше пива, а ніж вина. "Лише" 20 літрів вина на рік споживають німці у середньому на рік. Та й то йдеться переважно про мешканців південних земель.

Можливо, "нелюбов" німців до цього алкогольного напою пов’язана з науковим відкриттям? Ще 2008 року вчені з'ясували, що від вина швидше п'яніють, ніж від пива. Втім чому тоді саме вино вважають напоєм митців та інтелектуалів? Так, журналіст і письменник Курт Тухольський  у 1920-х роках не приховував своєї пристрасті:  "Шкода, що вино не можна приголубити".

Кава чи чай?

Дивитись відео 04:57
Now live
04:57 хв

Кава: італійська пристрасть у стінах музею

Ранок сучасної дорослої людини починається з гарячого, безалкогольного напою. Це може бути чи то кава, чи то чай. Та й тут на колір і смак товариш не всяк, адже суперечки навколо якості та різновидів цих напоїв точаться давно. Поціновувач цих напоїв президент Авраам Лінкольн скаржився. "Якщо це кава, то принесіть мені краще чаю. Це що чай? Я краще вип'ю кави". Полюбляв каву і видатний композитор Йоганн Себастьян Бах, який двічі на тиждень відвідував кав'ярні,  а у 30-х роках вісімнадцятого століття написав  "Кавову кантату".   Власне у часи Баха у Європі і з'явились перші кав'ярні, де за чашкою улюбленого напою зустрічались купці, вельможі і науковці. Інколи вони пліткували, інколи підписували вигідні угоди, але завжди спершу насолоджувались екзотичним, завезеним з арабських країн, напоєм.

Звичайним же тоді людям за каву слугував напій з солоду або цирконію. Лише у XIX столітті ціни на каву і на чай знизились настільки, що їх могли дозволити собі і пересічні громадяни. Втім здешевлення цих напоїв стало можливим завдяки безоплатній роботі рабів на чайних та кавових плантаціях. 

У XXI столітті хороший напій перестав бути чимось унікальним. Його можна придбати в будь-якому супермаркеті. Чай чи кава? Німці віддають перевагу саме плодам бобового дерева.  Кави випивають більше, ніж пива, вина чи мінеральної води. А саме 150 літрів на рік!  Тож є привід називати німців кавовою нацією.

DW.COM

Аудіо й відео до теми