Британський інтернат: головне - самодисципліна | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 07.05.2009
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Головна

Британський інтернат: головне - самодисципліна

Заможні німці відправляють своїх розбещених чад на перевиховання до Британії. За кілька років в елітних інтернатах дають непогані знання і вчать манер. Нещодавно перший британський інтернат відкрився у Німеччині.

default

Навчання у школі Святого Георгія по кишені далеко не всім батькам. Рік перебування дитини в інтернаті коштує 40 тисяч євро. Що пропонують за ці гроші учням? Викладачка Аліс фон Шпее: «Маленькі класи – це один з наших головних принципів. Максимум 20 учнів. Якщо кількість учнів в одному класі наближається до 20, то ми розбиваємо його на дві частини», - каже представниця школи.

Ще одна перевага: атестат зрілості міжнародного зразка. Більшість викладачів – англійці. У школі панує інтернаціональна атмосфера. Близько половини учнів – німці, решта – іноземці з понад тридцяти країн. Британські інтернати сповідують принцип цілісного розвитку особистості та індивідуальний підхід.


Вільного часу - мало


Вільного часу залишається небагато, каже учень Яннік Босбах. Він прокидається о 7 годині. «Сніданок, потім заняття, які починаються о 8:30 і тривають до 15:30. Одразу після уроків у нас є трохи вільного часу, ми проводимо зустрічі у клубах по інтересах. З 17 до 18 години ми робимо домашні завдання. З 18 до 19 – вечеря, потім ще година на домашні завдання і лише після цього відпочинок», - розповідає Яннік.

Інтернатське життя проходить за суворими правилами. Алкоголь і цигарки заборонені. Пропускати уроки або офіційні заходи - неприпустимо. Учні носять блакитну уніформу.

«Тут ми звертаємо увагу на такі речі, які в інших шкільних системах втратили своє значення: гарну поведінку, пунктуальність, самодисципліна. Це дається легко, адже гарні манери за певних умов швидко засвоюються і стають звичкою», - каже викладачка Аліс фон Шпее.


Невимушена атмосфера


Учні мешкають у затишно обставлених двомісних кімнатах. Яннік запевняє, що попри жорстку дисципліну, постійного тиску немає. Натомість панує невимушена атмосфера. «Так, наш час дуже структурований, ставлення до розпорядку доволі суворе. Але в міру. Мені це дуже подобається. Головне – звикнути до самодисципліни. У нас у школі взагалі немає дзвінків. Ти сам маєш подбати про те, щоби бути вчасно на уроці. Тебе ніхто не попереджає», - розповідає Яннік.

Потрапляють до інтернату, як правило ті, хто «геть від рук відбився». Це так би мовити «елітний виправний заклад для розбещених», з якого виходять із глибокими знаннями і гарними манерами.

Автор: Сандра Пфістер/Євген Тейзе

Редактор: Володимир Медяний