Боснія і Герцеговина перед виборами: як країна розривається між Путіним та Ердоганом | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 06.10.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Боснія і Герцеговина перед виборами: як країна розривається між Путіним та Ердоганом

За 23 роки Боснія і Герцеговина так і не змогла подолати етнічні протиріччя. І вибори 7 жовтня навряд чи щось змінять.

Політична реклама у Сараєві, вересень 2018 року

Політична реклама у Сараєві, вересень 2018 року

Боснія і Герцеговина - європейський лідер за трьома показниками: за рівнем безробіття, забруднення довкілля, а також як найпроблемніша держава. За минулі два роки з країни, де населення складає лише 3,5 мільйона, виїхали близько 80 тисяч молодих людей. 

Передісторія цього катастрофічного становища сягає 1990-их. Кривава Боснійська війна між сербами, хорватами та боснійцями, завершилась у 1995 році підписанням під тиском США Дейтонської угоди. За цим мирним договором, Боснія і Герцеговина була адміністративно поділена на дві частини: однойменну Федерацію та Республіку Сербську (яка існує на підставі власної конституції), що отримали 51 та 49 відсотків території відповідно. Це складне державне утворення, визначене низкою компромісів у Дейтоні (США), і досі управляється багатьма міністрами, держсекретарями, радниками та чиновниками. Один з компромісів - посада глави держави заміняється Президією, до якої обирають по одному представнику боснійців, хорватів і сербів. До того ж у цю  державу вводився на невизначений час міжнародний контингент з широкими повноваженнями. Одним словом, країна стала міжнародним протекторатом. Що мало допомогло з вирішенням проблем.

Успадкована ненависть

За минулі 23 роки, незважаючи на міжнародну присутність - чи через неї, - етнічне розмежування та пов'язаний з ним націоналізм подолані не були. Міжетнічна прірва у дітей, народжених уже у цій державі, є ще більшою, ніж у їхніх батьків, які пережили війну у свідомому віці. У деяких підручниках, а також у етнічно забарвлених ЗМІ їм подається однозначна картина ворога. На символічному рівні Боснійська війна так і не закінчилась. 

І вибори 7 жовтня навряд чи щось змінять. Вільний вибір громадян між програмами та кандидатами - ілюзія, каже Франьо Шарчевич, головний редактор незалежного онлайн-видання Prometej. "У передвиборній боротьбі домінують національні наративи. Більшість ключових учасників змагаються у тому, хто більше любить свій народ, державу чи спільноту. Вони обіцять боротися краще проти "тих", хто "нам загрожує", - пояснює він у розмові з DW.

Між Путіним

Передвиборна риторика, що ґрунтується на негативному досвіді війни, у сербській частині країни супроводжується ще й закликами до від'єднання. До цього додається також ідея спільної держави з Сербією - об'єднавчим елементом чого слугує демонстративна любов до Росії. Потяг до орієнтації на схід підживлює і президент утворення Мілорад Додік, який кілька днів тому показався з Володимиром Путіним у Сочі. З президентом Сербії Александаром Вучичем лише цього року Додік зустрічався вже дев'ять разів. Додік не допустив визнання Косова Боснією і Герцеговиною та заблокував євроатлантичний курс країни.

Мілорад Додік (л) та Володимир Путін, Сочі, 30 вересня 2018

Мілорад Додік (л) та Володимир Путін, Сочі, 30 вересня 2018

Зібрана під гаслом "Союз для перемоги" опозиція майже не відрізняється у принципових позиціях від Додіка. У своїй риториці вона тільки не така різка. Єдиний кандидат від опозиції на посаду сербського представника у трійці державної Президії Младен Іванич зазначив DW: "Боснія і Герцеговина матиме проблему доти, поки не згадає, що сербське утворення Республіка Сербська - це теж Боснія і Герцеговина, а сильне сербське утворення не значає слабку Боснію і Герцеговину".

Іванич показує готовність до компромісів, яку давно втратив лідер сербської частини Мілорад Додік. Майже рік тому той сказав DW: "Думаю, якщо й далі не буде домовленостей, якщо й далі бракуватиме основного консенсусу в Боснії і Герцеговині, держава розпадеться на частини. Але Республіка Сербська залишиться".

й Ердоганом

У Сараєві та інших населених переважно мусульманами частинах країни консервативно-ісламська Партія демократичної дії (SDA) бореться зі світськими соціал-демократами за виборців-боснійців. При цьому лідерові мусульманських консерваторів Бакіру Ізетбеговичу (який представляє у Президії боснійців) зближення з турецьким президентом Реджепом Таїпом Ердоганом видається надзвичайно важливим. "Чи я політичний гравець Ердогана, який через нього починає сварки у Європі? Ні. Але друзів я не здаю", - каже Ізетбегович.

З огляду на амбіції Додіка щодо відокремлення він додає: "Хто любить цю країну, має бути готовим на крайнощі, коли йдеться про територіальну цілісність". Тобто: якщо дійде до від'єднання, буде війна.

Можливо, таким чином вдасться переконати боснійців-мусульман, які інакше незадоволені відвернуться від нього. Та й соціал-демократ Деніс Бечирович, який грає на націонал-патріотизмі, успішно пасеться на полі правих.

Особливий випадок: боснійські хорвати

Націоналістичний лідер боснійсько-хорватської партії HDZ Драган Чович наголошує на своїй близькості до Хорватії та дистанціюється від політики Сараєва. Його проблема в тому, що у боснійсько-хорватському утворенні представника хорватів у Президію можна обрати і боснійськими голосами. Це спадщина Вашингтонської угоди 1994 року, підписаної боснійськими хорватами та боснійцями, положення якої увійшли до Дейтонської, а тому й мають силу конституційної норми. 

Вибори у Боснії і Герцеговині

Боснійці вже двічі впливали на вибір хорватського представника

На практиці це означає, що завдяки чисельній перевазі у Федерації боснійці можуть обирати не лише боснійського, але й хорватського представника у Президію. Таке відбувалось уже двічі, однак ще раз - і приховане незадоволення хорватів спалахне моментально. Драган Чович у розмові з DW наголошує: "Як мінімум неправильно говорити, що боснійці обирають хорватського представника… Переконаний, що боснійці не зроблять помилки".

Відчуження від власної держави

У Боснії і Герцеговині для більшості сербів та хорватів Сараєво - не їхня столиця, а мусульман-боснійців, вважає журналіст Цвієтин Мілівоєвич: "Це важливо, адже ми знаємо, що три етнічні групи за Дейтонською угодою мають рівні права по всій країні. Де-факто ж боснійці та хорвати маргіналізовані у Республіці Сербській, як і хорвати та нечисленні серби - у Федерації. Тож про рівноправ'я тут точно не йдеться".

Пам'ятна табличка дітям-жертвам Боснійської війни

Пам'ятна табличка дітям-жертвам Боснійської війни

Нестримна корупція, слабке правосуддя, втеча молоді та освічених людей за кордон, а також гальмування реформ - усе це не додає очок Боснії і Герцеговині. Журналіст Франьо Шарчевич не особливо оптимістичний щодо потенціалу змін в країні: "Байдуже, наскільки сильно мені б хотілося, щоб ми просувалися у бік вільного, відкритого та розвиненого суспільства і прийшли у 21-е сторіччя, а не рухалися із 20-го у 19-е. Боюся, що ситуація після виборів залишиться такою ж".

Реклама