Бомба сповільненої дії: Ердоган і відсотки | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 23.05.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Бомба сповільненої дії: Ердоган і відсотки

Напередодні виборів президент Туреччини Ердоган гучно свариться з фінансовими ринками, рейтинговими агентствами та власним центральним банком. Через його різкий курс конфронтації найбільше потерпає економіка Туреччини.

Турецький президент Ердоган навряд чи зможе протистояти економічному колапсу

Турецький президент Ердоган навряд чи зможе протистояти економічному колапсу

За місяць до позачергових парламентських та президентських виборів турецький президент Реджеп Таїп Ердоган опинився у непростій ситуації, не в останню чергу - через економічні проблеми в країні. Попри те, що Ердоган міг похвалитись зростанням ВВП на 7,4 відсотка у минулому році, багато економістів сумніваються, що цифри відображають справжній стан турецької економіки.

І навіть якщо вірити офіційним цифрам, проблеми - очевидні. Рівень безробіття високий, особливо серед молоді. "Більша частина зростання пов'язана із внутрішнім споживанням", - каже Ердал Ялчин (Erdal Yalcin), професор з економічних відносин в університеті Констанца (HTWG). І великі державні будівельні проекти, і видатки компаній та приватних домогосподарств - усі вони фінансуються за рахунок кредитів.

Як наслідок, турецька ліра постійно дешевшала. І це дійсно проблема для країни, яка більше імпортує, аніж експортує. Рівень інфляції нині складає близько 11 відсотків - понад удвічі більше, ніж 5 відсотків, які прогнозував раніше турецький центробанк.

"Корінь зла"

Аби протидіяти зниженню курсу валюти, центробанку, власне, довелося би підвищити відсоткові ставки. "Туреччина потребує іноземного капіталу для підтримки зростання, заснованого на споживанні, - каже Ялчин. - Але рівень довіри інвесторів знижується. І це бомба сповільненої дії".

Президент Ердоган зайняв жорстку позицію та тисне на формально незалежну установу, стримуючи її від підвищення відсоткових ставок. Високі відсоткові ставки - "корінь всього зла", заявив турецький президент минулої п’ятниці. Натомість вже цього тижня в інтерв’ю Bloomberg додав: якщо виграє на виборах, контролюватиме центробанк іще більше.

Турецька ліра швидкими темпами втрачає в ціні

Ще торік 1 євро коштував 3,70 ліри, тепер - 5,30 ліри

Частині виборців така позиція президента до вподоби. Це компанії та родини, які мають борги, і вони, ясна річ, виступають проти підвищення ставок. Проте назовні, на ринки капіталу Ердоган послав руйнівний сигнал. Ліра і надалі втрачає свої позиції.

Це особливо складно для великих турецьких корпорацій, тому що вони часто беруть кредити в іноземній валюті. Знецінення ліри робить ці борги дорожчими та призводить деякі з них до неплатоспроможності. Постраждали навіть невеликі компанії та домогосподарства: слабка валюта може збільшити інфляцію в імпортозалежній Туреччині.

Низький кредитний рейтинг

Прибутковість турецьких державних облігацій зросла до рекордного рівня. Іншими словами, інвестори більше не бажають вкладати гроші в країну на попередніх умовах. На початку травня рейтингове агентство S&P знизило кредитний рейтинг Туреччини до "BB-". Те саме у березні зробило інше рейтингове агентство - Moody's.

Усе це лишає державі, компаніям та громадянам мало простору для маневру. І саме зараз, коли вони залежать від дешевих кредитів, потік капіталу опинився під загрозою.

Президент відреагував, як це часто буває, різко - аби зібрати очки у внутрішній політиці. "Валютні спекулянти, процентне лоббі та вороги Туреччини, які працюють під виглядом рейтингових агентств не є нашою відповідальністю", - заявив він.

Загроза витоку капіталу?

Різкі заяви Ердогана без огляду на втрати, власне, не є чимось новим. "Проте цього разу це може дійсно потерпіти крах, - каже економіст Ердал Ялчин. - Якщо турецька ліра і надалі девальвуватиме, може відбутися так званий Fire Sale, тобто терміновий розпродаж, а іноземний капітал піде з країни протягом кількох днів".

Навіть Ердоган з його ручним режимом контролю над капіталом не зможе цьому протистояти, вважає економіст Ердал Ялчин. Економічна правда полягає в тому, що Туреччина зіштовхується з важкими часами. "Це призведе до банкрутств і банкрутств для бізнесів та родин, тому що політика побудована на боргах не може довго триматись", - каже Ялчин.

У прогнозованому погіршенні ситуації Ялчин також бачить причину рішення Ердогана перенести вибори з листопада  на 24 червня.Таким чином вперше і президент і парламент будуть обрані одночасно.

Що робити, Туреччино?

Незалежно від результатів виборів, виникає питання: як можна поліпшити стан економіки країни. "Основною проблемою, звичайно, є нестабільність", - говорить Ердал Ялчин.

Інвестори все більше стримуються через напружені відносини країни з Європейським Союзом, головним торговим партнером Туреччини. І їм цікаво, в якому напрямку країна розвиватиметься з усе більш автократично правлячим президентом.

Ще в березні Ердоган наголошував, що він не полишає прагнення Анкари отримати повне членство в ЄС. Європейська Комісія відреагувала на це холодно: "Туреччина надто делеко відсунулася від ЄС величезними стрибками". "За нинішних обставин немає жодних планів початку нового етапу (переговорів про вступ)", - йдеться в доповіді Єврокомісії.

Дивитись відео 02:41

Туреччина через рік після путчу (14.07.2017)

Аудіо й відео до теми

Реклама