Берлін і Астана заведуть тіснішу стратегічну дружбу | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 07.02.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Берлін і Астана заведуть тіснішу стратегічну дружбу

Канцлер ФРН усього за кілька місяців після кривавих подій у Жанаозені приймає в Берліні президента Казахстану Назарбаєва. Чим так важлива ця зустріч для Німеччини?

Уперше з 2009 року президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв знову відвідує Німеччину. Упродовж дводенного візиту 7-8 лютого він зустрінеться з канцлером ФРН Анґелою Меркель, виступить у Німецькій раді зовнішньої політики (DGAP) і буде присутній на обіді казахської делегації у Східному комітеті німецької економіки. У межах візиту сторони планують укласти багато угод, передусім в економічній сфері. На думку експертів, головним документом, який планують підписати Назарбаєв та Меркель, є договір про стратегічне сировинне, промислове та інноваційне партнерство.

«Ідеться про унікальну угоду, що втілює всі ідеї німецької східної політики», - зазначив у інтерв’ю Deutsche Welle Александер Рар, директор Центру імені Бертольда Бейца Німецької ради зовнішньої політики. Аналогічний договір Берлін уже уклав з Москвою, тепер буде і з Астаною, каже експерт. «Німецькі фірми матимуть доступ до казахських ресурсів, а Астана – преференції при придбанні нових технологій», - пояснив суть договору Рар.

Сторони зізнаються, що переговори були непростими і тривали понад рік. Деталі угоди досі не розголошуються. «Після підписання цього документу Німеччина матиме «зелене світло» для економічної експансії в регіоні, до якого в Берліні вже давно придивляються», - вважає редактор німецького журналу Zenith Александер фон Ган.

Казахстану потрібен «західний» друг

Назарбаєву цей візит потрібен для збереження позицій на міжнародній арені, вважає німецький експерт з Центральної Азії Ґюнтер Кнабе. Казахський лідер прагне зближення з Європою як з партнером, який не може і не хоче бути загрозою для Астани. «В умовах, коли Казахстан затиснений між Китаєм та Росією, а позиції США постійно слабшають, Казахстану потрібен ще один партнер», - впевнений Кнабе.

Дружба попри брак демократії: протести казахської опозиції

Дружба попри брак демократії: протести казахської опозиції

«Візит до Берліна для Назарбаєва – можливість не лише продемонструвати статус одного з основних партнерів ЄС у регіоні», - зазначає Александер фон Ган. «Казахстанові потрібен міжнародний престиж. Країна хоче бачити себе містком між Європою, Азією та ісламським світом», - додає Александр Рар із Німецької ради зовнішньої політики. «Зустріч з Меркель означає продовження діалогу про перспективи співробітництва з Німеччиною і ЄС в дуже непростий період невизначеності», - вважає фон Ган.

Політична невизначеність

Невизначеність, за його словами, зберігається стосовно того, хто керуватиме країною після Назарбаєва, а також стосовно стрімких змін геополітичної обстановки навколо Казахстану. «Я маю на увазі кризу в Росії, затяжну війну в Афганістані та економічну експансію Китаю», - пояснює оглядач.

Оскільки стосунки Заходу з Іраном загострюються, а Європейський Союз незабаром має намір відмовитися від іранських енергоресурсів, Казахстан як постачальник нафти та газу може мати додаткові вигоди від експорту, прогнозує Ґюнтер Кнабе. «Астана може опинитися у виграшному становищі, хоча вона не зацікавлена в розв’язанні відкритого конфлікту Заходу з Іраном», - переконаний німецький експерт.

Кнабе вважає, що Назарбаєв не забув, що саме позиція Берліну дозволила Казахстану здобути місце голови ОБСЄ у 2010 році. «Своїм візитом казахський президент хоче висловити вдячність за надану раніше послугу, а також за те, яку допомогу свого часу Німеччина надала етнічним німцям з Казахстану» - говорить Кнабе.

Правозахисники теж готуються до візиту

До візиту президента Казахстану також готуються і правозахисники. Хью Вільямсон з німецького відділення Human Rights Watch заявив, що влада ФРН має обговорити цілу низку правозахисних питань, а також внутрішньополітичну ситуацію в Казахстані. «Є три найбільш важливі теми: останні вибори до парламенту, хід розслідування у Жанаозені, а також проблеми казахського трудового законодавства», - повідомив Вільямсон.

Human Rights Watch планує ще цього тижня скерувати канцлерові своє звернення. На думку правозахисників, Німеччині варто було б як мінімум передивитися свої плани щодо зближення з Казахстаном і подумати про те, чи дійсно Астана може вважатися стабільним та надійним партнером після кривавих подій у Жанаозені.

Автор: Михайло Бушуєв / Наталія Мар'янчик
Редактор:
Христина Ніколайчук

DW.COM