Берлінські документалісти завершили телесеріал, який знімали 26 років | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 06.03.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Берлінські документалісти завершили телесеріал, який знімали 26 років

У 1986 році двоє режисерів документального кіно вирішили зняти серіал про мешканців свого району. Їхній проект тривав 26 років. Ентузіасти зафіксували добрячий шматок історії.

Побачити Вільмерсдорф означає зрозуміти світ. Принаймні, німецький. Такий висновок можна зробити, переглянувши фрагменти серіалу "Берлін - в районі Федеральної площі" (Berlin - Ecke Bundesplatz). Не дуже видовищний, не дуже убогий, не дуже заможний - саме таким є берлінський район Вільмерсдорф. Це такий собі звичайний шматок Німеччини. У фешенебельних помешканнях живуть лікарі й адвокати, в простіших - таксисти або, скажімо, ремісники. Винайняти квартиру тут можна за цілком нормальну ціну - пересічний район для середнього класу. Режисери-документалісти Ганс-Ґеорґ Ульрих та Детлеф Ґумм мають офіс поблизу. Це й зумовило "зоряний час" Вільмерсдорфа: район став знімальним майданчиком для незвично довгого телевізійного проекту, який тривав чверть століття.

Нема нічого цікавішого, ніж реальне життя

Як усе це почалося? У 1986 році режисери здобули премію імені Адольфа Ґрімме, найпочеснішу нагороду для телепрограм у Німеччині. Далі вони отримали пропозицію, від якої не відмовляються. Телерадіокомпанія WDR, яка має свою штаб-квартиру в Кельні, заявила: "Знімайте, що вам заманеться. Ми все покажемо". Ґумм та Ульрих, недовго думаючи, поговорили з мешканцями свого району. Для участі в довгограючому кіно зголосилися тридцятеро майбутніх героїв.

Уло Сальм, адвокат і герой серіалу, зі своїми собаками

Уло Сальм, адвокат і герой серіалу, зі своїми собаками

Серед протагоністів - адвокат, котрий мав заможну клієнтуру і нерідко дратував сусідів, блокуючи їхні запарковані автівки своїм "Роллс-Ройсом". У 2002-му через обман та підробку документів його засудили до більш, ніж п'яти років в'язниці. За ґратами адвокат переосмислював своє життя, зустрічався навіть з духівником і пізніше знову став на ноги.

Інший герой - сажотрус, котрий завжди мріяв знятися в голлівудському фільмі, але натомість опинився в одному з каліфорнійських філіалів мережі швидкої їжі, де торгує бургерами. Зараз він одружений, має двох дітей і постійний страх, що родині забракне грошей.

Міхаель Кройц - сажотрус із голлівудською мрією

Міхаель Кройц - сажотрус із голлівудською мрією

Ще одна сюжетна лінія - про родину пекарів Дамсів, котрі рік за роком гнули горба на своєму підприємстві, постачаючи мешканців Вільмерсдорфа свіжою випічкою. Одного дня вони більше не могли платити за оренду крамниці. Чоловік знайшов нових власників. Невдовзі в нього діагностували рак гортані, а в 2010-му голова родини помер. Відтоді вдова пекаря мусить жити на одну пенсію - 340 євро в місяць. Попри злидні, вона не втратила гумору й оптимізму.

"Це несправедливо, - сердито каже режисер Ґумм. - Жінка чесно вивчала своє ремесло, працювала вдень і вночі й тепер змушена жити на мізерну пенсію". Режисер наводить приклад зубожілої вдови, щоб показати несправедливі явища сучасної Німеччини. Адже середній клас помалу розшаровується, а різниця між дуже заможними й дуже бідними стрімко збільшується. Водночас Ґумм визнає, що "нам тут у Німеччині порівняно з іншими країнами ще дуже добре живеться".

Родина пекарів Дамсів. Нині вдова Дамс живе на мізерну пенсію

Родина пекарів Дамсів. Нині вдова Дамс живе на мізерну пенсію

Герої незвичного серіалу періодично приходили до офісу режисерів, аби розповісти, яка мандрівка, іспит чи інша подія трапиться в них найближчим часом. Людей кілька днів інтенсивно знімали, а далі знову наставала пауза. Загалом Ґумм та Ульрих працювали над "Берліном - у районі Федеральної площі" шість місяців на рік. Режисери уважно переглядали відзняте й щоразу добре зважували, що включати у фільм, а що - ні. "Коли ми підозрювали, що наші герої можуть зазнати шкоди через відзнятий матеріал, то вирізали його", - пояснює Ґумм.

Берлін - в районі Федеральної площі

"Берлін - в районі Федеральної площі"

"Відбиток пальців" цілої епохи

Минуло 26 років, і на телебаченні показують останні серії довжелезного документального проекту. Детлефу Ґумму вже виповнилося 65 років, Гансу-Георгу Ульриху - 70. Більшість історій уже розказані. Півжиття режисери працювали над "Берліном - в районі Федеральної площі". Нині складно уявити подібний проект: це було б надто довго й дорого. По суті, у 1986 році німецькі режисери отримали унікальний шанс таке здійснити.

У декого вже виникла ідея віддзняти документальний фільм про самих режисерів - Детлефа Ґумма й Ганса-Ґеорґа Ульриха. Але тандем такі пропозицію відхиляє. Вони не вважають себе "настільки значущими", аби про них робили окремий фільм. Значущим є, однак, їхній кіноспадок - ретельно зроблений відбиток пальців цілої епохи, докладний опис характерів на межі ХХ та ХХІ століть. Історики та соціологи вже демонструють неабиякий інтерес до фільму.

DW.COM

Реклама