Беззубий тигр? Вступ до Євросоюзу не гарантує свободи ЗМІ | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 02.12.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Беззубий тигр? Вступ до Євросоюзу не гарантує свободи ЗМІ

Європейський Союз – взірець демократії, а свобода слова й ЗМІ там – норма життя. Так може здаватися, якщо дивитися з України. Насправді це не зовсім так, що засвідчила конференція у Франкфурті-на-Одері.

default

Газетний кіоск у Сербії

Наталя Соколенко не приховує здивування. «Я, чесно кажучи, була шокована інформацією від румунських і болгарських колег. Мені чомусь здавалося, що зі вступом до Європейського Союзу їхні уряди були зобов’язані перейняти правила гри між урядами і журналістами. Але цього не сталося», - каже журналістка українського телеканалу СТБ.

Наприкінці листопада Соколенко провела два дні у сенатському залі Європейського університету Віадрина на сході Німеччини. Там проходила конференція про ЗМІ в країнах Східної та Південно-східної Європи. Прослухавши виступи десятків журналістів і експертів, організатор форуму, виконавчий директор Німецького товариства східноєвропейських досліджень Ґабріеле Фрайтаґ погоджується з українською журналісткою: «Я вважаю просто жахливим висновки учасників з нових країн-членів ЄС про те, що ситуація зі ЗМІ погіршується. Конкретні приклади – Румунія та Угорщина».

«Інколи хочеться взяти автомат »

Konferenz Medien in Südosteuropa

Румунський медіа-експерт Мірче Тома

Угорщина приєдналася до Європейського Союзу 2004 року, Румунія – 2007. В обох країнах перед вступом до ЄС уряди намагалися поліпшити ситуацію зі свободою ЗМІ. «Усі політики хотіли вступу Румунії до ЄС. Це позитив, - каже Мірче Тома, директор Агентства з медіа-моніторингу. - Але пізніше вони змінили певні правила. Після вступу до ЄС румунські політики повернули деякі старі правила».

Не краща ситуація і в Болгарії, що приєдналася до ЄС разом з Румунією. У рейтингу свободи преси за 2010 рік правозахисної організації «Репортери без кордонів» Болгарія разом з Грецією посідає останнє місце серед 27 країн ЄС.

Проблеми східноєвропейських країн, які називали учасники конференції у Франкфурті-на-Одері, схожі: мас-медіа належать бізнесменам із сумнівним минулим, журналістів залякують і використовують у політичних конфліктах між урядом і опозицією, громадські ЗМІ стають іграшкою в руках політиків, доступ до інформації обмежується. «Інколи хочеться взяти в руки автомат Калашникова», - каже Мірче Тома, який окрім моніторингу румунських ЗМІ пише статті для сатиричного журналу.

Євросоюз не має важелів впливу

Це ж стосується і можливих майбутніх членів ЄС, зокрема, Сербії та Хорватії. Штефан Пельни, юридичний консультант німецької медіа-групи WAZ, що володіє ЗМІ, як у Болгарії, так і на Балканах, критикував на форумі «занадто дипломатичну мову» Європейського Союзу. У доповідях про поступ балканських країн «Дипломатична мова використовує одній й ті ж формули: спочатку сказано «був певний прогрес», але в наступному абзаці названо недоліки», - каже Пельни. - Наприклад, «Сербія досягла прогресу у покращенні інституційної бази заради боротьби з корупцією. Однак корупціє й надалі… залишається серйозною проблемою».

Наскільки ЄС взагалі може впливати на своїх членів та країни, що прагнуть приєднатися до престижного клубу, гарантувати вільну роботу ЗМІ? Карола Дрекслер, викладач Європейського університету Віадрина, визнає, що насправді важелів впливу небагато. „У принципі, ЄС має певну відповідальність гарантувати вільну роботу ЗМІ. Але це базується не на чистих правових нормах. У Лісабонському договорі записано загальні положення про фундаментальні права і свободи, які забезпечує ЄС». Однак механізмів впливу на ситуацію в ЄС бракує, каже Дрекслер.

Громадські ініціативи та вплив ззовні

Країни-члени ЄС не мають великого бажання, щоб Брюссель перевіряв дотримання ними прав і свобод ЗМІ. Це стосується не лише країн Східної Європи, а й Заходу. Учасники конференції згадували Італію, де прем’єр-міністр є медіа-магнатом; Францію, де серед особистих друзів президента – власники провідних ЗМІ, Німеччину, де правоохоронні органи обшукували помешкання журналістів, щоб знайти джерело резонансної інформації. Не без гріха і сама Єврокомісія. «Коли ми чуємо про олігархів та медіа-магнатів на Сході Європи, то згадуємо, що, в принципі, вони є й на Заході», - вважає Олаф Штеенфадт, колишній журналіст і радник з питань ЗМІ.

Що робити? «Я можу почати писати блог і його читатимуть», - напівжартома пропонує угорський експерт Ґабор Поляк. Але більшість учасників конференції у Франкфурті говорили, що захистити себе можуть лише самі журналісти, об’єднуючись та виступаючи разом проти спроб впливати на них чи заважати роботі. Крім того, роль ЄС не варто недооцінювати, - каже румунський експерт Мірче Тома: «Щоб розірвати злочинне коло, потрібні зовнішні сили, бо політики й медіа-магнати занадто пов’язані між собою». Роль ЄС у гарантуванні свободи ЗМІ може зрости.

Автор: Роман Гончаренко
Реактор: Леся Юрченко

DW.COM

Реклама