Беверлі Хілз у високих Татрах | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 23.03.2009
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Беверлі Хілз у високих Татрах

Татри – один із символів Словаччини. Національний парк хочуть забудувати. Але фінансова криза перешкоджає. На радість захисникам довкілля.

default

Невеличкий затишний готель посеред гір. За вікном височіє величний гірський масив Татр. Всередині приміщення оздоблене в національному стилі. Дерев’яні лави, в каміні палає вогонь, а кельнер одягнений в національний костюм. Настрій чудовий. Діловий обід в цій місцині відповідає смакам Яна Славковського. Це один з найбільш успішних маклерів у Татрах. Він – фахівець з нерухомості класу люкс.

„Зрозуміло, багаті люди хочуть тут жити. Спочатку з’явилися розкішні готелі, тепер власні апартаменти користуються дедалі більшим попитом. Всі тут купують. Наші багатії, відомі спортсмени. Це справжні мільйонери. Вони тут знаходять усе, що потрібно для життя“.

Своїх клієнтів Ян Славковський возить по Татрах на позашляховику. Повільно проїздить він дорогами маленького поселення, де височіють гігантські будинки з колонними порталами на вході та басейнами в садах.

«Беверлі Хіллз у високих Татрах»,- в голосі маклера відчувається гордість, В кого є свої апартаменти в Татрах, той насолоджується власним реноме. При цьому байдуже, чи це економічно вигідно, чи ні. Йдеться лише про одне: я як словак мушу мати власну садибу в горах. Чим вище, тим краще. І маклерів, звісно, це тішить.

Будувати можна?

А от кого не тішить, так це захисників довкілля. Татри офіційно вважаються національним парком. Тобто, власне, тут посеред гір взагалі нічого будувати не можна. Однак словаки ще не вирішили, що вагоміше – аргумент про створення робочих місць чи захист довкілля, масовий туризм чи незайманість природи.

«Національний парк – це як галерея, як церква,- каже Томас Ванкура – колишній керівник цього парку. Не потрібно говорити, треба тільки слухати. Не можна нічого робити, тільки споглядати, дозволяти природі впливати на себе. А ми що робимо? Ми називаємо Татри національним парком, а тоді приходимо і виявляємо, що всюди лижні підйомники. Тоді може ліпше просто скасувати статус національного парку і написати «лижний курорт Татри».

Ось вже два роки Томас Ванкура не є директором національного парку Татри. Він був недостатньо зацікавлений інфраструктурними проектами. Інфраструктура – це в Татрах кодове слово, за ним приховуються товариства, яким Томас Ванкура з його жорсткими приписами щодо захисту довкілля просто заважав.

Найкраще було за комуністів

Тим часом забудова гірського масиву триває. Шмат за шматом завойовуються нові й нові території, отримуються виняткові дозволи. За словами Ванкури, комунізм дав Татрам 40 років передиху, оскільки тоді ні в кого не було грошей, щоб будувати собі тут вілли, лижні траси й канатні дороги. Але все це упродовж останніх років вже надолужили. Принаймні, нині складається таке враження. Однак зараз у Ванкури з’явився невеличкий привід для оптимізму: через фінансову кризу будівництво в Татрах призупинилося.

Кіліан Кірхґеснер / Наталя Неділько

Редактор: Леся Юрченко

Також за темою

Реклама