Анатолій Гриценко: «Ймовірність надання ПДЧ у грудні не перевищує 10 відсотків» | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 15.08.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Політика й суспільство

Анатолій Гриценко: «Ймовірність надання ПДЧ у грудні не перевищує 10 відсотків»

Польща із 2009 року переводить свою армію на контрактну службу. Що заважає створенню професійної армії В Україні? Як триває набір військових-контрактників? Інтерв'ю з екс-міністром оборони Анатолієм Гриценком.

Джордж Буш в Києві із обіцянкою надати ПДЧ. Квітень 2008 року.

Джордж Буш в Києві із обіцянкою надати ПДЧ. Квітень 2008 року.

Кор: Згідно із передвиборчими обіцянками прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, призов до лав Збройних Сил мав бути скасований ще 1 січня 2008 року. Однак, цього не сталося. Анатолію Степановичу, Ви були відвертим прибічником того, щоб «не поспішати» із скасуванням призову. Чи Ви задоволені таким перебігом подій?

Гриценко: Я хочу уточнити: я був прибічником того, щоб дотримуватися слова. Коли кандидат в президенти Віктор Ющенко йшов на вибори, він обіцяв, що до кінця 2010 року буде здійснено перехід на професійну контрактну армію. Саме це було закладено тими планами і затверджено указами президента, які були відпрацьовані у Міністерстві оборони тоді, коли я був міністром. Я вважаю, що треба дотримуватись свого слова. Для того, щоб реалізувати ці плани, за нашим розрахунком, треба було виділити в цьому році 2 відсотки ВВП на потреби оборони. Натомість було виділено трохи більше 1 відсотка. Тому абсолютно очевидно, що нормальний плановий перехід на професійну контрактну армію до кінця 2010 року вже не може бути здійснений.

Кор: ?!

Гриценко: Це, теоретично, ще можна зробити в авральному режимі. Але для цього потрібно буде виділяти протягом 2009-2010 років уже по 3 відсотки ВВП. Я думаю, що це вже не буде зроблено, тим більше, на тлі передвиборчих перегонів. А що стосується Польщі, то у Польщі ухвалюють і, що головне, дотримуються закону. В Польщі діє закон, згідно з яким на потреби оборони виділяється кожного року 2 відсотки валового внутрішнього продукту. І в польського міністра оборони немає проблем з лобіюванням військового бюджету. Він чітко знає, що кожного року він отримає 2 відсотки ВВП. І міністр оборони Польщі як член уряду зацікавлений в тому, щоб економіка Польщі зростала і ці 2 відсотки в абсолютному виразі були кожного року більшими.

Кор: У якій мірі те, що не виділяється достатньо коштів, залежало від прем’єра Тимошенко, яка дала конкретну передвиборчу обіцянку?

Гриценко: Це залежало і від прем’єр-міністра, це залежало і від президента, який має право вето, якщо він не згоден із бюджетами. Він міг би заветувати бюджет, у якому трохи більше 1 відсотка. Він його підписав. Тому це спільна відповідальність уряду і президента як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил.

Кор: Ну, міг же уряд, незалежно від того, чи є з приводу цього суспільний консенсус, ухвалити принципове рішення скасувати призов?

Гриценко: Скасувати призов зараз неможливо. І він не буде скасований до кінця 2010 року, тому що це негативно відіб’ється на боєздатності армії. Треба підготувати перехід на професійну контрактну армію. Тому що коли він не підготовлений, просто відмінити призов - це залишити армію без підготовленого особового складу. Це мало б критично негативні, я б навіть сказав, злочині наслідки для обороноздатності держави.

Кор: За даними деяких аналітиків, зараз на контракт набирається навіть менше, ніж звільняється з контракту. Що Ви на це скажете?

Гриценко: Точні дані, очевидно, може назвати міністр оборони. Але, я думаю, що ситуація не відповідає тим планам, які закладалися на поточний рік. З двох причин. Перша – це неадекватне фінансування. А друга – неефективне використання тих коштів, які виділяються. Тому що ми бачимо, що кошти спрямовуються на видатки, які не передбачалися на етапі планування. Зокрема, вже 78 мільйонів гривень було витрачено на підготовку до параду. Крім того, планується витратити 50 мільйонів гривень для підготовки проектної документації з будівництва військового ліцею в Батурині. Ми вже маємо 17 ліцеїв, для чого нам 18-й, абсолютно незрозуміло. І інші неефективні видатки, які підтверджені документально, розглядалися на нашому комітеті та направлені в уряд для реагування.

Кор: У грудні буде розглядатися питання щодо надання Україні Плану дій з набуття членства у Північноатлантичному альянсі. Навіщо потрібна НАТО така країна, чиїм Збройним Силам хронічно не вистачає фінансування, нових озброєнь?

Гриценко: Давайте, як кажуть, мухи – окремо, котлети – окремо. Питання щодо ПДЧ буде вирішуватися з огляду на ситуацію в державі, а не Збройних Силах. Якби в НАТО приймали Збройні Сили, ми б уже були в НАТО. Навіть за нинішнього стану. Але загалом ситуація в державі зараз така, що я дуже скептично оцінюю перспективи ухвалення позитивного рішення у грудні. Так само як і у квітні наступного року. Ну, принаймні, ймовірність прийняття позитивного рішення з ПДЧ у грудні не перевищує 10 відсотків. І це не з причини того, що армія повільно переходить на контракт. Тому що ПДЧ, і НАТО узагалі, не вимагає від жодної країни-члена, так само як від країни-кандидата, контрактного чи професійного принципу комплектування. Це питання національного уряду. І навіть якби у нас армія узагалі не планувалась для переведення на контракт, це жодним чином не стримувало б рух у напрямі до ПДЧ. Це наше рішення, воно потрібне для нас.

Кор: Пане Анатолію, останнім часом узагалі з’явилися сумніви, що влада збирається виконувати політичні обіцянки. Таке враження, що керівники держави зайняті працевлаштуванням свого найближчого оточення, що корупція розквітає буйним квітом. І якщо навіть трапляються випадки боротьби з корупцією, то лише тоді, коли комусь когось потрібно політично "потопити". На Вашу думку, чи не є проблема поширення корупції проблемою національної безпеки?

Гриценко: Я погоджуюсь з Вашим висновком, це вже давно проблема національної безпеки. Корупція – це ті ракові метастази, які паралізують усю систему державної влади, підривають до неї довіру, поширюють апатію і зневіру громадян у власну державу і її майбутнє. З іншого боку, корупція має економічне, соціальне, психологічне, культурне коріння і в останню чергу – правоохоронне. Системного підходу до боротьби з корупцією ми не бачили за всі роки незалежності. Так само ми не бачимо і зараз. Тому корупція процвітає і за надмірної політизації правоохоронних органів боротьба з корупцією виглядає скоріше як зведення рахунків між різними політичними силами. І чим ближче до виборів президента, тим більше ми бачимо таких випадків, на превеликий жаль.

Анатолій Гриценко - колишній міністр оборони, голова комітету ВР України з питань нацбезпеки і оборони. Інтерв’ю записане 07.08.2008.

Реклама