Активи Януковича: Верховна Рада може зробити українцям ведмежу послугу | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 18.03.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Активи Януковича: Верховна Рада може зробити українцям ведмежу послугу

Узаконивши конфіскацію майна на етапі досудового слідства, Верховна Рада може допомогти "сім'ї Януковича" легалізувати накрадене, застерігають у Центрі політико-правових реформ та в Центрі протидії корупції.

От уже два роки Генеральна прокуратура України розслідує розкрадання державної скарбниці екс-президентом Віктором Януковичем та його поплічниками, але цю справу досі не доведено до кінця. За останньою інформацією Державної служби фінансового моніторингу України, на рахунках фізичних та юридичних осіб, пов'язаних з Януковичем та колишніми високопосадовцями, в Україні заморожено коштів на суму в 1,52 мільярда доларів. Сюди входять також дорогоцінні метали та цінні папери. У європейських банках заблоковано 107 мільйонів доларів, майже 16 мільйонів євро та 135 мільйонів швейцарських франків, вказується далі на сайті Державної служби фінансового моніторингу.

Повернути ці гроші без завершення розслідування неможливо. Аби заблоковані кошти вже зараз можна було використати для державних потреб, група депутатів Верховної Ради з фракцій Народного фронту та Блоку Петра Порошенка розробили відповідний законопроект. Документ носить доволі довгу назву: "Внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей звернення в дохід держави грошових коштів, валютних цінностей, державних облігацій України, казначейських зобов'язань України, дорогоцінних металів та каміння, інших цінностей та доходів від них до ухвалення вироку суду". На засіданні Верховної Ради в четвер, 17 березня, за законопроект проголосувало 228 депутатів, ухваливши його в першому читанні.

Суть законопроекту

Законопроект передбачає, що ще на стадії досудового слідства в підозрюваного можна конфіскувати заморожені кошти, облігації, цінні метали. Ідеться про такого підозрюваного, котрий переховується від слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, і його оголошено в розшук, або він вже перебуває у розшуку понад шість місяців. Конфіскованими можуть бути активи також тієї особи, яка є підозрюваною, але ще до порушення кримінального провадження передала активи третім особам, проте ні вона, ні треті особи не можуть довести законність походження грошей, а сума перевищує задекларовані доходи цих осіб.

Депутати пропонують таким чином конфіскувати активи Януковича та його соратників, заморожені на рахунках в Україні. "Законопроект напевне буде ухвалений, адже в держбюджеті на 2016 рік мінфін заклав надходження від конфіскації активів "сім'ї Януковича" в сумі 7,8 мільярда гривень. Їх звідкись треба брати", - припускає старший економіст міжнародного центру перспективних досліджень Василь Поворозник.

Непродумана до кінця ініціатива

Водночас експерти вкрай критично поставились до законопроекту. Вони вказують на те, що ці законодавчі ініціативи депутатів порушують всі базові принципи правосуддя - як українські, так і міжнародні.

"Конфіскація - це захід кримінально-правового характеру. А такі заходи передбачені тільки Кримінальним кодексом України. Але і в кодексі, і в українській конституції закріплено, що заходи кримінально-правового характеру можуть бути вжиті лише після обвинувального рішення суду. Як у людини можна забрати все, ще до рішення суду", - дивується експерт з кримінального права Центру політико-правових реформ Дмитро Калмиков.

Також директор Центру протидії корупції Дар'я Каленюк висловила свої застереження. За її словами, конфіскацію арештованих активів "сім'ї Януковича", проведену за цими законодавчими ініціативами, не визнає жоден іноземний суд. "Януковичі таку конфіскацію оскаржать в українських та іноземних судах. І через рішення Європейського суду з прав людини змусять через 2-3 роки Україну повернути неправомірно конфісковане майно назад Януковичам і ще компенсувати й моральну шкоду. А платитимуть за це знову платники податків в Україні", - застерігає Каленюк.

Небезпека зловживань

Дмитро Калмиков з Центру політико-правових реформ вказує ще й на такий аспект: існує небезпека зловживання - як метод розправи з опонентами чи інструмент для рейдерства. "Закон не може бути персоніфікованим. Навіть якщо за допомогою цих ініціатив можна буде повернути гроші Януковча чи Курченка, не виключно, що він застосовуватиметься так само й до інших громадян. Схема проста - вам хтось не подобається, звертаєтесь до правоохоронних органів, відкривається провадження і вже можна вилучати активи людини", - зазначає Калмиков.

Аби повернути своє майно людині вже після конфіскації потрібно буде довести доброчесність його походження. А це суперечить основоположним принципам кримінального права - презумпції невинуватості, вказує виконавчий директор Центру протидії корупції Дар’я Каленюк. Вона нагадує, що в Україні вже є закони, які надають ГПУ весь спектр правових можливостей в рамках кримінального процесу повернути державі після законних вироків суду нажите злочинним шляхом майно Януковича та його поплічників. Це ухвалені в рамках "безвізового пакету" закони про спецконфіскацію та агентство з управління арештованим та конфіскованим майном. Тепер, як наголосила Каленюк, має діяти ГПУ, тобто - скрупульозно та неупереджено розслідувати економічні злочини колишньої влади.

DW.COM

Реклама