Історія валізи: шкіряні мішки, скрині та «слони»

Виставка в Нюрнберзі так і називається – «Супровідники в подорожах – більше, ніж просто багаж». На перший погляд експозиція складається просто з багатьох валіз – пошарпаних, старих, але й ексклюзивних, нових моделей. Утім, для того, хто придивиться пильніше, всі представлені в експозиції валізи й сумки є своєрідним дзеркалом свого часу.

Приміром, дорожній мішок - продовгувата шкіряна сумка з широким ременем. У такому мішку в XIX столітті носили свої пожитки мандрівні ремісники. Або тісно зашнурований і скручений мішок з драпу, який прикріплювали до сидіння на конях наїзники. Досить дивно виглядає те, що називали валізою 1803 року. Сьогодні ми б назвали її радше скринею, але тоді така скриня слугувала саме як валіза.

Прототипів немає

Що на виставці важко знайти, так це прототип сучасної валізи. «Нам не вдалося відшукати прототип. Ми просто дивилися, щоб знайти якомога більш виразні екземпляри. Слід не забувати про те, що валізи – це предмети, які не обов’язково довго зберігаються», - каже Клаудіа Зельгайм, керівник виставки в Нюрнберзі. Вона розповідає, до XIX століття валізи, в їхньому тодішньому розумінні, вважалися меблями для зберігання речей. І десь з XVIII століття почали поступово розвиватися спеціальні меблі для супроводу в подорожах. Переважно цей розвиток ішов під впливом подорожей на каретах.

Утім, хоча точний прототип виділити важко в експозиції виставки можна прослідкувати, як дерев’яні «валізи» поступилися популярністю сумкам, пошитим з дорогих тканин чи сплетеним із соломи чи інших матеріалів корзинам. Наші часи представлені функціональними рюкзаками й валізами з коліщатками з алюмінію.

1800 року дворянин з Мюнстера брав із собою в подорож багаж, що складався зі 170 окремих деталей, серед яких вишукані прибори й розмальована вручну порцеляна. А для них – спеціально зроблені футляри й валізи. Натомість приблизно в той же час мандрівному поету Германну Льонсу в його подорожах вистачало простого шкіряного мішка.

Зміни приносять поїзд, авто, літак

Поворотним етапом в розвитку валіз став винахід залізниці. Наступні зміни прийшли з винаходом автомобіля, а потім – літака. Валізи ставали дедалі «мобільнішими», тобто легшими, устатковувалися коліщатами. Щоправда, Томас Манн ще навіть 1952 року вирушав у подорож зі старомодною круглою валізою своєї тещі. А деякі діви минулого століття взагалі подорожували зі «слонами».

«Хто цікавиться валізами, той точно знає, які «слони» маються на увазі. Приміром, Марлен Дитрих подорожувала завжди зі «слонами». Це такі собі валізи розміром із шафу. Щоб зрушити їх з місця, потрібно було мати цілий штат працівників. Це не той багаж, який носиш сам. Це те, що носять замість тебе», - розповідає Клаудіа Зельгайм. Загалом Дитрих, веде вона далі, коли вирушала в подорож, брала з собою до 80 різних валіз і сумок.

Автори: Томас Зенне, Леся Юрченко
Редактор: Христина Ніколайчук