ЄЕП чи СОТ: Україна знову на роздоріжжі

Єдиний економічний простір має якомога швидше запрацювати як структура, корисна для всіх чотирьох держав, які його уклали. Такі думки лунали в понеділок у Ялті, де проходив саміт ЄЕП. Фердінанд Павел, експерт Групи німецьких консультантів, що діє в Україні, не зовсім погоджується з цим:

”Досі взагалі незрозуміло, куди спрямовані всі ці ініціативи. Починалося все з того, що йшла мова про договір щодо вільної торгівлі. Але стратегія, про яку говорять нині, веде в зовсім іншому напрямку. Адже йдеться про митний союз, про спільну валюту, про гармонізацію цін на так звані природні монополії, тобто це стосуюється, приміром, енергетики чи комунального господарювання. Все це істотно перевершує обсяги, які може покрити зона вільної торгівлі”.

Ще одна проблема, на яку звертає увагу німецький експерт, полягає в тому, що незроміло, в чому полягають переваги саме цієї зони вільної торгівлі для України. Адже вже існують відповідні домовленості, принаймні між Росією та Україною. Вони безпроблемно функціонують, за винятком енергоносіїв, що робить імпорт енергії для української сторони дорожчим. На думку Фердінанда Павела, цю проблему можна вирішити шляхом переговорів. Експерт сумнівається в тому, що вона є достатньою підставою для укладення одразу митного союзу:

”Щодо митного союзу, то він суперечить іншим міжнародним пріоритетам, які визначили для себе Україна. Передусім це стосується намірів наблизитися до Європейського союзу та вступити до Світової організації торгівлі”.

Митний союз у рамках ЄЕП може стати перешкодою передусім на шляху України до членства в СОТ, попереджає німецький експерт:

”Для вступу до СОТ треба, щоб країна утримувала на певному рівні митні збори з окремими членами СОТ. Про зменшення цього рівня мова може йти в рамках процесу долучення до СОТ. Якщо Україна вкладає митний союз з Росією, яка має іншу структуру митної політики, то їй буде дуже важко буде довести в СОТ, що можна залишити нинішні українські митні збори на одному рівні, укласти митний союз з Росією на основі інших митних зборів, і все це утримувати в рамках угоди про вільну торгівлю... Усе це в комплексі не тримається купи вже з математичної точки зору”.

Ще одна велика проблема для України, на яку вказує німецький експерт – це відсутність чітко визначених урядом пріоритетів. Не можна укладати угоди про щось з однією стороною, наприклад в рамках ЄЕП, а потім взагалі не звертати на них увагу, і говорити, наприклад про вступ до СОТ, наголошує Фердінанд Павел і продовжує:

”Слід підходити зі здоровим ґлуздом і до вступу в ЄС. Європейський союз дав Києву чітко зрозуміти, що він не готовий зробити Україні відповідну пропозицію, тобто вступ до ЄС є поки нереалістичною метою. Інакше все виглядає з угодою про партнерство, приміром у галузі вільної торгівлі з Європейським союзом. Там Україна може зайняти своє місце, і це треба пов”язати зі вступом до СОТ. Це було б цілком реалістичною метою, на відміну від Єдиного економічного простору з Росією, де не можна чітко сказати, в чому полягає економічний зиск ЄЕП для України”.

Україна має спрямовувати свої зусилля на розбудову відносин з ЄС та на вступ до СОТ ще й тому, що відносини з Росією істотно втратили своє значення як для українського експорту, так і для імпорту. Україна імпортує дедалі більше з Європейського союзу, а у експортній галузі вагомішими стають контакти українських торгових структур з Азією та Близьким Сходом, тобто з ринками, які мають нині найбільший потенціал для зростання, каже Фердінанд Павел:

”Це все перспективні напрямки для української економіки, на це треба орієнтуватися в майбутньому. А політика, яка спрямовує Україну до Єдиного економічного простору, всього цього не враховує”.

Німецький експерт переконаний, що Україна ”не зробить крок назад до Росії”. Цього точно не буде, якщо після президентських виборів до влади прийде опозиція. Але не буде цього і тоді, якщо при владі залишаться нинішні структури. Адже й вони керуватимуться дедалі більше здоровим економічним ґлуздом, переконаний Фердінанд Павел.