1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Огляд європейської преси

Огляд преси підготував Данило Білик22 травня 2014 р.

Європейські газети 22 травня коментують підписані у Шанхаї газові угоди між Росією та КНР. Деякі називають Китай переможцем останніх геополітичних перипетій у світі.

https://p.dw.com/p/1C4Ux
Фото: picture-alliance/dpa/Fotoreport

Німецьке консервативне видання Die Welt вважа, що від української кризи виграв передусім Китай:

"Зустріч Володимира Путіна з його китайським колегою Сі Цзіньпіном у Шанхаї може мати наслідки, які колись називатимуть "історичними" з геостратегічної та економічної точки зору: побудова нового східного альянсу між Пекіном та Москвою. Уже сьогодні зрозуміло: у виграші від української кризи опинився Китай. Зростаюча світова держава в майбутньому зможе ще краще жонглювати між Сходом та Заходом, аби відстояти власні інтереси. Путін шукає нових друзів - українська криза та охолодження відносин між Москвою та Заходом роблять тісне політичне, економічне та військове партнерство з Пекіном дедалі невід'ємнішим для Росії".

Ліволіберальна газета Independent з Великобританії пише:

"Економічно Росії більше потребен Китай, аніж навпаки. Це стосується не лише енергетичного ринку, але й притоку капіталу. Макроекономічна кон’юнктура в Росії хитка, а напруженість через українську кризу ставлять під питання інвестиції з Заходу. Пекін успішно шукав альтернативні джерела енергії, тому китайці могли жорстко торгуватися щодо ціни російського газу. Таке російсько-китайське зближення може мати, однак, серйозні політичні наслідки. Китай уже сьогодні сильніше підтримує позицію Москви в українському конфлікті. Тому Рада безпеки ООН, у якій обидві країни мають право вето, тепер зі ще меншою вірогідністю буде в стані оминути кризи чи конфлікти, як в Сирії, так і деінде. В будь-якому разі, у програші опиняться США, третя сторона у вічному геополітичному трикутнику".

Праволіберальна іспанська El Mundo вважає необхідним кроком Заходу поглиблення альянсу між США та ЄС. Газета пише:

"Росія підписала вчора угоду з Китаєм щодо поставок газу на наступні 30 років загальною вартістю у більш ніж 292 мільярди євро. Ця домовленість демонструє, що торгівля - як колись казав Клаузевіц про війну - є продовженням політики. Криза, яка загострилася між Росією та Заходом через Україну, стала найголовнішим стимулом у перемовинах, які Москва та Пекін вели між собою вже роками. Зближення Росії з найважливішою зростаючою світовою державою було закріплено, зокрема, і спільними військовими навчаннями. Таке зближення може мати як наслідок значні зміни в міжнародній геополітиці. Брюссель та Вашингтон мусять поглиблювати свій альянс".

Питанню змін у світовій геополітиці як наслідок нових російсько-китайських домовленостей присвятила свій матеріал і нідерландська de Volkskrant. Газета пише:

"Росія вже давно піклується про побудову стратегічного союзу з Китаєм на противагу Заходу. Така мета набула нового значення через українську кризу та анексію Криму. У новій холодній війні, яку Москва таким чином розв'язала, вона конче потребує надійних союзників та нові ринки збуту для своєї нафти та газу. Китай, з огляду на стрімке економічне зростання та дедалі більший енергетичний голод, напрошується як прийнятний кандидат для такого партнерства. Обидві країни відчувають огиду від культурної та військової супер-сили США. Обидві країни не бачать нічого доброго у надмірному втручанні міжнародної спільноти у внутрішні проблеми. Спільними зусиллями вони захищають владний режим у Сирії від покарання у Раді безпеки ООН. І ще в одному вони є схожими: вони не читають одне одному лекції з питань захисту прав людини".

Чеське ліберальне економічне видання Hospodarske Hoviny говорить про послаблення ролі Росії в порівнянні з Китаєм:

"Володимир Путін постав під час свого візиту до Китаю у незвичній для себе ролі. У відносинах із Заходом "газова дипломатія" є важливою складовою його політики. Москва використовує цю природну сировину як інструмент тиску. Україні загрожує припинення поставок, на ЄС також можна тиснути. У Китаї ж ролі змінилися. Москва і "Газпром" дуже зацікавлені в тому, аби Пекін підписав контракти щодо закупівель російського газу. У цьому випадку Китай є тією стороною, яка може диктувати умови своєму візаві. Для президента Путіна це має бути уроком: поки він вирішив боротися за свою сферу впливу на західному кордоні, на Сході вже підростає справжній новий конкурент для Москви".

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою