1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як подолати хабарництво? - Чат з експертом ОЕСР

19 березня 2009 р.

На запитання читачів Deutsche Welle і "Главред" відповів консультант Антикорупційної мережі Організації економічного співробітництва і розвитку Дмитро Котляр. (Париж)

https://p.dw.com/p/HFdO
Гість редакції - Дмитро Котляр.Фото: Yevgen Teyze / DW

17:00 DW: Корупція поширена насамперед там, де хабарі є традицією. Наскільки, на Вашу думку, можливо боротися із корупцією там, де люди просто звикли вирішувати проблеми за допомогою хабарів?

З побутовою чи адміністративною корупцією (на відміну політичної корупції та корупції вищих посадових осіб) дійсно боротися складніше, але можливо. Держава повинна не тільки переслідувати чиновників за хабарництво, але й займатися просвітою населення, пояснюючи, яку шкоду завдає корупція і яка відповідальність передбачена за корупційні порушення.

Але антикорупційна просвіта громадян буде марною, якщо держава залишатиме непокараними випадки корупції серед чиновників, особливо тих, що займають високі посади.

17:03 Sergei Чи є в країнах ЄС карна відповідальність за спробу дати хабара?

Згідно з європейськими стандартами, злочином має бути не лише давання хабара, але і його обіцянка чи пропозиція. Однаковою мірою карається і спроба хабарництва, коли фактична передача хабара з певної причини не відбулася.

17:10 Главред: Чому деяким новим країнам-членам ЄС не вдається подолати корупцію? Зокрема, Румунія і Болгарія досі вважаються дуже корумпованими державами...

Ситуація в Румунії та Болгарії досить показова і повчальна. Хоч в процесі вступу в ЄС ці країни й здійснили низку кроків, спрямованих на приборкання корупції та злочинності в цілому, багато в чому їх прийняття в ЄС було зроблено авансом. Одразу після вступу ці країни стикнулися із серйозними проблемами в подоланні корупції – в основному внаслідок того, що разом із загрозою не потрапити в запланований строк в ЄС, зникла й політична воля проводити реформи. Навпаки, спостерігається серйозний відхід назад – наприклад, у Румунії прийнято законодавство, яке розширює імунітети вищих посадових осіб, обмежено повноваження правоохоронних органів з розслідування корупції, здійснюється політичний тиск на антикорупційний орган тощо. У Болгарії спостерігається зростання організованої злочинності. Це вже призвело до того, що Єврокомісія була змушена заморозити сотні мільйонів євро допомоги Болгарії. Також над Болгарією та Румунією висить загроза, що буде прийнято рішення не визнавати в ЄС судові рішення цих країн через їхню корумпованість. Причиною такої ситуації в цих країнах, мабуть, є те, що в процесі вступу вдалося змінити законодавство та антикорупційні органи, але не вдалося змінити світогляд та принципи діяльності політиків і керівників держави.

Dmytro Kotliar Experte des Antikorruptionsbüros der OECD
Фото: Yevgen Teyze

17:14 valentina «Ви коли-небудь давали хабар? Давати лікареві у поліклініці 50 гривень – це теж корупція? Як можна відучити людей від цього?»

Один чи два рази приходилося в Україні віддячити лікарю за надані «безкоштовні» медичні послуги. Це корупція, якщо, звичайно, лікарня не приватна і це не платні послуги. Як відучити. Насамперед, слід створити умови, коли в лікаря не виникатиме бажання просити чи отримувати хабар від пацієнта. Для цього необхідно забезпечити належну оплату праці лікарів та забезпечити державні лікарні необхідним обладнанням та медикаментами. Після цього слід посилити контроль за лікарями і одночасно почати просвітню кампанію серед пацієнтів з роз’ясненням шкідливості хабарництва та передбаченої законом відповідальності за неї.

17:21 Sania Что делать с судьями? Почему их решения продаются налево и направо? Спасибо.

Треба проводити масштабну судову реформу, яка вже давно на часі. І йдеться, насамперед, не про зміну системи судів, а перегляду того, як відбувається відбір суддів, їх навчання, призначення на посаду, просування по службі, як проводяться дисциплінарні розслідування суддів тощо. Слід забезпечити суддівську незалежність як ззовні (позбутися можливості політичного впливу на судову систему), так і зсередини (суттєво обмежити повноваження голів судів, у тому числі Верховного Суду). Необхідно посилювати роботу правоохоронних органів для того, щоб активніше притягати хабарників-суддів до відповідальності. Одним із інструментів має стати дієвий контроль за доходами і майном суддів (як і інших публічних службовців) і членів їхніх сімей та введення відповідальності за незаконне збагачення, коли обов’язок довести законність отриманого майна буде лежати на судді.

17:24 Vova: Як відрізнити подарунок від хабара? Чи дозволяється в країнах ЄС державним службовцям приймати подарунки?

Отримання подарунків публічними службовцями повинно регулюватися та обмежуватися. Є різні підходи, як це робити – заборонити взагалі приймати подарунки; дозволити лише подарунки, вартість яких не перевищує певний розмір; зобов’язати передавати всі подарунки (чи вище певної вартісної межі), отримані чиновниками, до державного бюджету або реєструвати їх отримання. Обмеження щодо подарунків можуть визначатися в законі про боротьбу проти корупції або в кодексах доброчесної поведінки службовців.

17:30 Tara: Одна з найгучніших корупційних справ в Україні останнього часу пов’язана з суддею Ігорем Зваричем. Чи можливо подібне уявити в Франції чи Німеччині?

Справді, уявити таке у Франції чи Німеччині складно. Покарання у цих країнах за хабарництво досить суворе, але, в принципі, на рівні українського законодавства – від 10 до 15 років ув’язнення. При цьому в обох країнах хабарництво судді чи прокурора – це особливий склад злочину, який карається суворіше, ніж щодо інших службовців. У випадку, судді Зварича, звичайно, радує що злочин було виявлено а порушника арештовано (хоч і з складнощами), але засмучує те, що це, очевидно, лише верхівка айсбергу і не є винятком, а вказує на загальну практику в судовій системі.

17:34 Kyrylo: Не вважаєте, що українська корупція – явище, боротьба з яким вимагає інших підходів, аніж ті, які застосовують країни ЄС?

Хоч в Україні дійсно надзвичайно високий рівень корупції, це не означає, що інші країни не стикалися з такими ж проблемами. Тому підходи до боротьби з цим явищем відомі – інша справа, що їх треба послідовно і неухильно впроваджувати. З іншого боку, сліпе копіювання іноземних прикладів теж не принесе результату. Слід на підставі вивчення досвіду (як позитивного, так і негативного) європейських країн, особливо тих, що приєдналися до ЄС в 2004 та 2007 роках, сформувати програму системних антикорупційних дій, що буде включати превентивні та правоохоронні заходи.

Dmytro Kotliar Experte des Antikorruptionsbüros der OECD
Фото: Yevgen Teyze

17:37 DW: «Чи у країнах Євросоюзу заведено контролювати видатки чиновників? Правоохоронці якось реагують на те, що суддя із зарплатою у декілька тисяч євро раптом купує собі маєток зі ставком?»

У «старих» країнах ЄС з нижчим рівнем корупції передбачено декларування доходів чиновників, але не завжди вони підлягають жорсткому контролю. Набагато більше уваги цьому питанню приділяється в «нових» членах ЄС – країнах Центральної та Східної Європи. Наприклад, запровадження контролю за доходами та майном публічних службовців було однієї з вимог, що ставилися при вступі до ЄС Румунії та Болгарії. Так, у Румунії в 2007 році було створено окремий адміністративний орган - Національне агентство з доброчесності, яке контролює вчасну подачу декларацій про майно, встановлює наявність та вирішує конфлікти інтересів публічних службовців, перевіряє майнові декларації. У разі, якщо Агентство виявляє різницю між майном службовця та його офіційним доходом в розмірі, більше 10 тисяч євро, то таке майно підлягає конфіскації через суд, а справа передається в правоохоронний орган. Створенні цього Агентства не йде гладко і швидко, але сама модель такого органу є досить цікавою і може бути використана в Україні.

16:43 DW: «Хто має нести відповідальність за боротьбу із корупцією: прокуратура, СБУ чи міліція. Чи потрібні якісь спецпідрозділи?»

Повинні існувати спеціалізовані правоохоронні органи з боротьби проти корупції. На нашу думку, в Україні слід створити орган досудового розслідування корупційних злочинів, які вчинені високопосадовцями або завдали значної шкоди державним інтересам. Такий орган повинен бути автономним (тобто не входити, наприклад, до складу МВС чи СБУ), підзвітним, забезпечений кваліфікованими кадрами (які будуть набиратися за конкурсом, а не автоматично переводитися з існуючих органів) та достатніми ресурсами. Так само необхідні спеціалізовані прокурори з підтримання державного обвинувачення в корупційних справах, які будуть працювати разом із спеціалізованим слідчим органом. Органи ж МВС могли б розслідувати дрібні корупційні справи. Це дозволить сконцентрувати увагу на вищій корупції, корупції на політичному рівні та ефективно їй протидіяти.

DW: Коли може запрацювати такий самостійний антикорупційний орган в Україні?

Якщо в Україні буде політична воля на реальну боротьбу з корупцією, то антикорупційний орган може запрацювати вже за рік. Цей орган повинен стати одним з елементів нової системи боротьби проти корупції в Україні, яка включатиме реформоване антикорупційне законодавство (зараз у парламенті завершується робота над антикорупційним пакетом, що приведе національне законодавство у відповідність до міжнародних стандартів) та декілька антикорупційних інституцій.

16:49 WW: В Україні всі кандидати в президенти обіцяли боротися з корупцією. Чому досі нічого не змінилося?

Тут проблема у відсутності справжньої політичної волі. Адже, боротьба проти корупції вимагає однакового ставлення і неприйняття корупційних дій як опонентів, так і власного оточення.

16:56 Didowoch «Чи є надія, що Україна скоро позбудеться корупції і дозволить чужоземним інвесторам спокійно інвестувати в економіку України без хабарів?»

Україна дійсно давно пасе задніх за сприятливістю інвестиційного клімату і це суттєво обмежує економічний розвиток і добробут країни. Тому необхідне кардинальне скорочення адміністративних бар’єрів на шляху до створення нових підприємств та інвестування в Україні. І це може бути зроблено в досить стислі строки. Наприклад, Грузія за кілька років скоротила загальну кількість ліцензій та дозволів, необхідних для ведення бізнесу, приблизно в 10 разів та скоротила строк відкриття підприємства до 1 дня. В Азербайджані в минулому році запровадили реєстрацію бізнесу в “одному вікні”, про яку так довго говорять в Україні. Це дозволило цим країнам суттєво піднятися в рейтингу Світового банку щодо легкості ведення бізнесу і безсумнівно сприятиме залученню ними додаткових інвестицій (Грузія у 2009 році взагалі піднялася до 15 місця у світі, випередивши багато західноєвропейських держав; Україна ж залишається в районі 145 місця).

18:08 DW: «Чи стикалися постсоціалістичні країни Європи із проблемою політичної корупції - купівлею депутатських мандатів, перекуповуванням депутатів?»

Така проблема існувала в постсоціалістичних країнах Східної та Центральної Європи, хоча і не досягала такого рівня, як в Україні. Наприклад, у Латвії тривалий час існувала проблема значного впливу кількох олігархів на політичні партії та діяльність парламенту. Після створення спеціалізованого антикорупційного органу та початку ним активних дій з переслідування корупції, у тому числі політичної, ці політичні сили розпочали атаку на цей орган та його керівника, що врешті-решт завершилося звільненням керівника в минулому році. Щодо політичної корупції в цих країнах, то вона зводиться в основному до незаконного впливу на політичні партії через порушення законодавства про їх фінансування.

18:15 Главред: Чимало українських бізнесменів стають депутатами. Вони відмежовуються від свого бізнесу лише формально. Як у ЄС борються за «чистоту» політиків?

На “чистоту” політиків впливає виборець, який голосує за справжні політичні сили, а не набір корумпованих ділків, секретарок та водіїв на чолі з харизматичним лідером.

Але й держава може стимулювати розвиток справжніх політичних сил, яким буде не потрібно продавати місця у виборчому списку для забезпечення свого існування. Це робиться шляхом запровадження державного фінансування політичних партій, які здобули певний рівень підтримки виборців.

18:21 Василь Чи прикриваються в ЄС бізнесмени депутатським імунітетом, аби уникнути можливого покарання за корупцію?

Депутатський імунітет передбачає звільнення від відповідальності за голосування та висловлювання в парламенті, а також імунітет від кримінального переслідування. Імунітети є суттєво обмеженими – вони є функціональними, тобто стосуються лише дій, вчинених в рамках службових обов’язків (наприклад, не поширюється на порушення правил дорожнього руху), обмежені лише часом депутатського мандату і можуть бути відносно швидко зняті на підставі чітких процедур. Загалом, відмовлятися від депутатського імунітету в Україні наразі не варто, але слід привести його у відповідність до європейський стандартів. Зокрема, неприйнятним є те, що народний депутат не може бути затриманий навіть на місці вчинення насильницького злочину.

18:26 А может не нужно бороться с коррупцией в Украине? В конечном счете, с коррупцией можно побороться только, если этого кто-то хочет. Значит, можно только ждать, когда у народа терпец урветься?

Так можна дочекатися до моменту, коли буде повністю зруйновано державу і не буде вже заради чого боротися. Корупція, дійсно, на перший погляд робить багато речей простішими, але це лише тому, що існують умови, які їй сприяють і змушують людини до неї вдаватися. Якби, наприклад, існувала можливість отримати певну послугу від держави швидко, дешево і легально, то навряд чи комусь захотілося б давати хабара.