Аби пам’ять не зраджувала

Вам знайоме відчуття, коли через вас на касі в супермаркеті утворюється довжелезна черга, тому що ви вкотре забули пароль до вашої кредитної картки? Ви напружено намагаєтеся пригадати комбінацію, вводите якісь цифри – і після третьої невдалої спроби ваша картка заблоковується. Щоб такі ситуації траплялися рідше, експерти пропонують різні методи мнемотехніки.

Справжній геній запам'ятовування та ас у математиці, восьмиразовий чемпіон світу з усних обрахунків Ґерд Міттрінґ без великих зусиль запам'ятовує проміжні результати складних обчислень. У розмові з Deutsche Welle Міттрінґ запевнив, що не лише високообдаровані люди можуть опанувати методи запам'ятовування: «Я хочу спростувати цей стереотип! Врешті, навчитися може кожен. Для цього не порібно бути особливо талановитим». Міттрінґ вивчає числа з допомогою асоціацій.

Запам'ятовуйте за допомогою асоціацій

Професор Кристіан Ельґер із Боннського університету також виступає за те, щоб запам’ятовувати з прив’язкою до чогось: «Найкраще співставляти в уяві різні речі. Наприклад, якщо ви купуєте засоби для прибирання удома, заплющіть очі та уявіть, що ви наводите лад у вашій квартирі». У такий спосіб можна згадати про необхідне, навіть, якщо ви забули список із переліком на кухонному столі.

При цьому важливими є оригінальність та індивідуальність асоціацій, вважає математичний геній Міттрінґ. Особливо, якщо пов'язувати асоціації із власними хобі. Міттрінґ, наприклад, згадує довгі комбінації цифр відповідно до їхніх властивостей: «Коли я повинен запам'ятати 251, я використовуй той факт, що це найменше просте число плюс чверть від 1000». Однак він додає, що цей спосіб швидше за все не годиться для запам'ятовування прізвищ.

Яйце на сніданок, чотирилисна конюшина та сім гномів

У своїй книзі «Рахуємо з чемпіоном світу» Міттрінґ описує, як, використовуючи асоціації, можна запам'ятати будь-яке число без зайвих проблем. Щоб запам'ятати комбінацію 047, матиматик радить вчинити так: цифра 0, наприклад, нагадує яйце, яке ви їсте на сніданок, 4 – чотирилисну конюшину, а 7 – семеро гномів. У своїй книзі Міттрінґ радить складати асоціації в історії. Ось ця може звучати так: «яйце лежить на чотирилисній конюшині поруч із сімома гномами».

Ще у Стародавньому Римі ораторські школи, зокрема школа політика, письменника і філософа Марка Туллія Цицерона, використовували так звану техніку Loci (з лат. Locus означає «місце»). Завдяки їй оратори могли краще вивчати промови напам'ять. «Оратори так добре виступали, бо уявляли під час доповіді, як вони крокують по будинку та в логічному порядку збирають свої аргументи», - пояснює техніку професор Кристіан Ельґер.

Міттрінґ описує техніку так само: «Існує метод, за яким людина в думках вимірює кроками шлях та з кожною новою позицією пригадує цифру чи цілу комбінацію цифр». Цей метод годиться для того, аби запам'ятати, приміром, список покупок. Дивлячись на полиці у супермаркеті, ви водночас вимірюєте кроками своє помешкання.

Почуття сприяють пригадуванню

Ще одним способом запам'ятовувати факти є почуття. «Мало хто може сказати, де він був у день теракту 11 вересня 2001 року. Ми легше пригадуємо свої весілля чи важливі дні народження. Загалом ми краще згадуємо про речі, які посідають особливе місце у нашому житті», - говорить Кристіан Ельґер. За словами боннського професора, почуття відіграють таку важливу роль завдяки так званій мигдалині, розміщеній просто над гіпокампом. «Гіпокамп є центральною структурою пам'яті у людському мозку, а мигдалина якраз відповідає за почуття». Функції обидвох структур тісно пов'язані одні з одними.

Щоб краще запам'ятовувати речі у повсякденному житті, Ельґер пропонує просто робити все осмисленіше. Він радить вдумливо складати список покупок, при цьому детально вивчаючи своє оточення. Зрештою в магазині можна протестувати, чи краще ви запам'ятали увесь список.

Математичний геній Міттрінґ спонукає людей різносторонньо організовувати свій день: займатися спортом, читати детективи, розв'язувати загадки чи вивчати нову мову. «Я називаю це конструктивним дискомфортом. Необхідно час від часу ставити собі виклики і питати себе: а як далеко я зайду? Власні можливості не є визначеними, а часто їх можна значно розширити. Тут я можу тільки порадити: голову вгору – і вперед!»

Автор: Косима Джиль / Христина Бондарєва
Редактор: Христина Ніколайчук