Як емісар Гітлера збирав шедеври для "Музею фюрера"

Від нього залишилися блокноти, в які він олівцем записував якісь думки, враження, зауваження, - щось на кшталт щоденників. Там само - акуратні записи синім чорнилом, ініціали важливих людей, з якими він мав справу, замальовка старої картини, щодо якої він давав експертний висновок... Від липня 1939 року директор Дрезденської картинної галереї Ганс Поссе (Hans Posse) подорожував Європою з секретною місією. За особистим дорученням Гітлера він збирав твори мистецтва для "Музею фюрера", який планувалося відкрити в Лінці, у місті, який Гітлер вважав своїм рідним.

Емісар з нечуваними повноваженнями

5 липня спеціальний уповноважений "фюрера" відправився в спальному вагоні до Мюнхена, де відбирав картини в запаснику конфіскованих нацистами творів мистецтва, звідти - в Лінц, де зустрівся з керівництвом регіонального осередку НСДАП. З рейхсканцелярії туди заздалегідь відправили телеграму, в якій партійному керівництву було наказано надавати Поссе всіляку підтримку.

"Гітлер наділив свого уповноваженого нечуваними повноваженнями, - розповідає Сюзанна Броґі (Susanna Brogi), яка вивчала в нюрнберзькому архіві записи Поссе. - Той був "своїм" у музейних колах і був особисто знайомий з багатьма представниками еліти "третього рейху".

10 липня 1939 року спеціальний уповноважений відправився далі, до Відня. Тут він побував у центральному запаснику, в якому зберігалися конфісковані націонал-соціалістами у євреїв витвори мистецтва, щоб відібрати такі, що підійшли б для "Музею фюрера". У 1938 році, відразу після "аншлюсу" - приєднання Австрії до "третього рейху", гестапо конфіскувало понад вісім тисяч картин у їхніх власників-євреїв.

Читайте також: Казковий скарб з мюнхенської багатоповерхівки шукає своїх власників

Аванс Мартіна Бормана

Поссе детально занотовував усе до свого записника. Записи були важливі для бухгалтерського звіту. Він відмічав усі витрати на відрядження, що їх оплачувала рейхсканцелярія: залізничні квитки, частування в ресторані, чайові... Селився тільки в найкращих готелях: у Парижі - в "Рітце", в Кракові - в "Гранд-готелі"...

Секретар "фюрера" Мартін Борманн (Martin Bormann) видав Поссе перед поїздкою аванс на відрядження: 10 тисяч рейхсмарок - величезну на той час суму. Щоправда, дорогі шкіряні рукавички, цукерки, сигари Поссе по-німецьки коректно записував до іншої графи й оплачував сам.

Упродовж трьох років Ганс Поссе сумлінно виконував доручення Гітлера. Від нього залишилися п'ять особистих щоденників і зошит, в який він записував усе, що стосувалося відібраних ним картин і скульптур. Вони були випадково виявлені в 1980-х роках, стали предметом ретельного вивчення та зараз оцифровані й викладені в інтернеті. Документи дозволяють відновити картину пограбування націонал-соціалістами музеїв і приватних колекціонерів, простежити історію нацистського "трофейного мистецтва".

Читайте також: Чому нацисти забороняли "дегенеративну музику"

Шедеври для супермузею в Лінці

Для Гітлера, котрий мріяв увійти в історію (серед іншого) як великий меценат і протектор мистецтв, Ганс Поссе був ідеальною людиною. Поссе рано поховав свої амбіції стати художником і вчитися в Академії мистецтв у Відні: картини його були занадто слабкими. Паралелі з самим Гітлером очевидні. У 1910 році Ганса Поссе призначили директором картинної галереї в Дрездені.

У 1937 році, коли з фондів німецьких музеїв націонал-соціалісти вилучали роботи модерністів, які вони зарахували до "дегенеративного мистецтва", були конфісковані близько пів сотні картин і з Дрезденської картинної галереї. Поссе відправили на пенсію, але "фюрер" особисто наказав поновити його на посаді.

Емісар Гітлера не тільки відбирав конфісковані у єврейських колекціонерів шедеври, а й скуповував картини, які "фюрер" хотів бачити в супермузеї в Лінці. У Венеції, Флоренції, Парижі, Амстердамі він щедро платив за Тіціана, Рафаеля, Каналетто, Рубенса, Рембрандта, Ван Дейка... Грошей на це Гітлер не шкодував. А Ганс Поссе виконував його доручення на рідкість ретельно. Але на початку 1942 року в нього виявили рак, і він незабаром помер. Йому було 63 роки.