1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Суспільство

Як боротися з самобудовами в українських містах

Ольга Журавльова
17 жовтня 2019 р.

В уряді України оголосили боротьбу із самобудовами. За проблему взялися лише після гучного скандалу з будівництвом на даху однієї з будівель на Майдані Незалежності.

https://p.dw.com/p/3ROun
Ця будівля на Подолі в Києві мала б мати лише вісім поверхів
Ця будівля на Подолі в Києві мала б мати лише вісім поверхівФото: DW/O. Zhuravliova

Мільйони українців отримали у спадок від Радянського Союзу тісні й некомфортні квартири, тож при першій нагоді багато хто починає на свій розсуд розширювати власне житло - прибудовують кімнати на першому поверсі, "витягують" на кілька метрів балкони чи навіть зводять мансарди. Не нехтують такими способами і власники просторих приміщень в історичних районах. А деякі навіть примудряються добудовувати додаткові поверхи. Не рідкість і поява цілих будинків чи житлових кварталів без необхідних дозвільних документів.  Як наслідок, українські міста насичені хаотичними забудовами, що псують архітектурний ансамбль та подекуди є небезпечними для жителів. Фахівці кажуть, ситуація породжується через безкарність, корупцію та складну дозвільну систему.

Скандальні київські надбудови

Одразу два скандали розгорілися навколо несанкціонованих надбудов у Києві цієї осені. Спочатку містян обурило зведення додаткового поверху у історичній чотириповерховій будівлі по вулиці Леонтовича поряд з Володимирським собором. Автором затії виявилася співробітниця НАК "Нафтогаз України" Олена Коротчук, яка має у будинку дві квартири. Під тиском сусідів її змусили зупинити будівництво, хоча конструкції на будинку досі стоять.

Раптом на даху будівлі в центрі Києва почала виникати надбудова
Раптом на даху будівлі в центрі Києва почала виникати надбудоваФото: DW/O. Zhuravliova

Цими днями кияни спостерігають "розбірки" навколо прибудови на висотці, що на Майдані Незалежності. Власник квартири на останньому поверсі взявся чи то її розширювати, чи прибудовувати поверх. Правоохоронці уже відреагували на заяви активістів та відкрили кримінальне провадження. А комунальне підприємство "Київблагоустрій", за даними мерії, почало демонтаж конструкцій.

На скандал, що розгорівся, звернули увагу навіть в уряді й пообіцяли боротися з нелегальними забудовами та удосконалити нормативну базу. "За моїми оцінками в Києві декілька сотень таких об'єктів, у масштабах України - майже тисяча", - повідомив після спеціально зібраної наради прем'єр-міністр України Олексій Гончарук.

Мер Києва Віталій Кличко вважає, що вирішити ситуацію допоможе спрощення процедури вручення приписів та вимог Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБІ), яка є основним виконавчим органом з цього питання. "Також потрібне визначення на рівні постанови уряду порядку знесення об'єктів самочинного будівництва за рахунок бюджетів місцевого самоврядування із подальшою компенсацією за рахунок винних осіб", - цитує міського голову його прес-служба.

Корупція та складна дозвільна система

Активіст та віднедавна радник мера Києва Ігор Луценко уточнює, що проблему нелегальних забудов не можна вирішити без розширення повноважень ДАБІ у плані контролю за об'єктами. Адже щоб у судовому порядку виписати штраф або зупинити несанкціоновані роботи, інспектори повинні зафіксувати порушення на місці будівництва.

Ще одне болюче питання - хаотичне скління
Ще одне болюче питання - хаотичне скління Фото: DW/O. Zhuravliova

"Але їх просто не пускають на проблемні об'єкти, вони не мають повноважень, щоб швидко реагувати на подібні ситуації. Новації, які обмежили ці права, прийшли до нас під гаслами спрощення умов для бізнесу, дерегуляції. Цю риторику взяли собі на озброєння як забудовницька мафія, так і деякі приватні власники", - говорить Луценко. Водночас він негативно оцінює роботу Інспекції на рівні реєстрації та видачі дозволів. "ДАБІ не хоче зайвий раз сваритися з могутніми забудовниками, які приносять пакети напівлегальних документів, і рішення часто приймають на їхню користь", - каже Луценко.

Аналітик консалтингової компанії SV Development, яка спеціалізується на ринку житлової нерухомості, Сергій Костецький вважає основною причиною незаконного будівництва в Україні бюрократичну тяганину та корупцію у дозвільній системі, яка вкоренилася на усіх ланках - від найвищих органів до місцевих інспекцій. Пройти усі етапи для отримання дозволу без допомоги фахівців-посередників дуже складно, й коштує це дорого. "У підсумку, наприклад, тяганина за розширення лише одного балкону може коштувати кілька тисяч доларів", - говорить Сергій Костецький.

Його слова підтверджує й адвокат Юрій Брикайло, спеціаліст з містобудівного права. За оцінками юриста, понад 90 відсотків приватних власників реконструюють та переплановують своє житло без належних дозволів. Брикайло звернув увагу на ще одну причину нелегальної будівельної діяльності - невеликі штрафи та відсутність покарань. Він констатує, що зазвичай реакції від контролюючих органів на самобуди не буде поки відсутні скарги від сусідів чи активістів.

Що робити із нелегальним будівництвом?

Вирішити цю проблему мала би чітка система заборон на загальнодержавному рівні, зауважують фахівці. "Необхідно прописати чіткий перелік: заборонити добудову балконів і дахів, не встановлювати кондиціонери, супутникові тарілки, не склити балкони, не змінювати кольори і фасади, припинити клаптикове утеплення тощо. І далі лишатиметься питання архітектурно-будівельного контролю", - підсумовує Юрій Брикайло.

З подібними ініціативами ще навесні виступили в Київській міській держадміністрації. Щоправда йдеться поки що лише про архітектурні пам'ятки.