Якщо коза не іде до воза. Український уряд і німецькі інвестори.

Німецькі підприємці готові інвестувати в Україну. Саме тому чимало бізнесменів стали гостями фінансової конференції, яку організував Східний комітет німецької економіки. Більшість з них прийшли сюди, щоб поставити запитання першому віце-прем»єру України Анатолію Кінаху, участь якого було проанансовано. Утім, очікувану інформацію щодо реформ українського уряду від представника української влади німецькі гості так і не отримали – віце-прем»єр не зміг приїхати до Берліна через підготовку до інвестиційного зібрання, так званого «Міні-Давосу», що відкривається у четвер в Києві. Тож, чимало запитань зацікавлених у співпраці з українським бізнесом німецьких підприємців залишилися без відповіді. Говорить голова Східного комітету німецької економіки Олівер Вік.

Наше перше запитання – куди прямує український уряд. Наразі нам незрозуміло, який саме шлях обере кабмін під керівництвом прем»єр-міністра Юлії Тимошенко. Нас непокоять деякі суперечливі заяви або дії, тому чимало з нас спинилися або, принаймні, знизили темп. Однак ми всі розуміємо – новий уряд має адаптуватися і повирішувати чимало проблем, які залишилися у спадок від колишнього керівництва. А поки що у нас фаза очікування і спостерігання, Дуже шкода, що на сьогоднішній конференції не присутній ніхто з українського уряду. Дискусія та ті запитання, які ставили німецькі бізнесмени, показали, що ми зацікавлені в отриманні чітких відповідей від представників українського керівництва.

Перше, що турбує потенційних німецьких інвесторів – це дискусії про реприватизацію. Як зазначає Олівер Вік, повернення низки приватизованих підприємств в державну власність хоч теоретично не зачіпає інтересів німецького бізнесу, однак відбиває охоту працювати в Україні. Тож, одна з проблем – це відсутність гарантії на право власності. До того ж, говорить голова Східного комітету німецької економіки, представники німецькего бізнесу досі не можуть зрозуміти логіки у вчинках українського уряду. У Берліні ж на питання німецьких колег з цього приводу довелося відповідати двом представникам українського банку «Укрексімбанк». Говорить Микола Удовиченко - засупник голови правління банку.

Їм потрібна ясність. Їм просто потрібно зрозуміти, що ця ясність є у нас в державі. З розумінням того, що ми прямуємо до Європейського Союзу, Україна найближчим часом проведе максимальну кількість реформ, які створять максимально привабливий інвестиційний клімат в країні. І саме тоді ці невеликі, а на сьогодні це тільке 700 млн. доларів прямих інвестицій в Україну, так ось тільки тоді вони виростуть в декілька разів. Ми сформулюємо те, що було сьогодні предметом тривоги наших німецьких інвесторів, сформулюємо це для нашого керівництва, для парламенту.

Утім бізнесменів, які практично готові вкладати в українську екноміку свої гроші – таке посередництво навряд чи влаштує. Наприклад, Петер Келле, керівник з питань співпраці баварського «Гіпоферайнбанку» з країнами СНД особливо хотів почути коментарі українського керівництва з приводу постанови, яка скасовує пільги на митний збір та ПДВ при ввозі в Україну інвестицій у формі устаткування. За словами Петера Келле, через цю постанову європейські інвестори мають витрачати приблизно на 30 відсотків більше.

Водночас представники німецького бізнесу визнають, що економічних рішень, які задовольнять усіх – не буває. Попри всі проблеми та запитання, Петер Келле констатує величезний інтерес німецького бізнесу до України.

Тепер керівник ледь не кожної фірми викликає відповідального за співпрацю зі Східною Європою і питає – і що ми будемо робити в Україні. Завдяки «помаранчевій революції» Україна раптово опинилася в центрі уваги. Німці вперше помітили, що Київ розташований куди ближче до Мюнхена, аніж, наприклад, Афіни. А раніше ми думали, що це десь в центральній Азії.

Ймовірно, що дехто з присутніх на фінансовій конференції гостей відвідає форум «Міні-Давос» в Києві. І, можливо, там їм вдаться отримати відповіді на свої запитання. Шкода лише, що це буде тільки невелика частина потенційних інвесторів, котрі брали участь у фінансовій конференції в Берліні.

Наталія Фібріг