Що чекає на Вірменію після конституційного референдуму

Незважаючи на те, що парламент Вірменії схвалив ініційовані президентом країни конституційні зміни, президентський проект викликав неоднозначну реакцію у вірменському суспільстві, а також у експертних і політичних колах.

Документом розширюються повноваження прем'єра, який в умовах війни перебирає також функції верховного головнокомандувача. Президентові ж дістається роль певного арбітра, який забезпечує природний хід реалізації конституції. При цьому він обирається не шляхом прямих виборів, а радою виборщиків з числа депутатів.

Президент призначає прем'єра, представленого парламентською більшістю. Парламент, своєю чергою, формується шляхом пропорційних виборів і складається мінімум з 101 депутата. За відсутності за підсумками виборів стабільної більшості в парламенті пропонується проводити другий тур голосування, у якому беруть участь дві партії, які отримали більшу кількість голосів. Переможець отримає додаткові мандати.

Вищим органом виконавчої влади стає уряд, який розробляє та здійснює внутрішню і зовнішню політику, керує системою держуправління. При цьому якщо парламентські сили не зможуть домовитися щодо кандидатури глави уряду, парламент буде розпущений.

Back in the USSR?

У нової конституції чимало супротивників. Вони вважають, що така радикальна реформа націлена на відтворення нинішнього режиму. На думку Амаяка Ованнісяна, одного з лідерів Фронту громадського порятунку "Нова Вірменія", який виступає проти реформи, влада фактично обмежує виборчі права громадян. "Президента обиратиме парламент, у якому стабільна більшість формується владою вже сьогодні - за два роки до чергових парламентських виборів", - заявив опозиціонер DW.

Ованнісян не сумнівається, що його кістяк складе правляча нині Республіканська партія Вірменії. На його думку, "інститут прямих виборів глави держави і багатопартійна система, те, чого ми добилися після розвалу СРСР, долаючи спадщину тоталітарного режиму", залишиться в минулому. "Виходить, що за ініціативою президента ми рухаємося вбік відновлення радянського тоталітаризму", - обурюється політик.

Крім того, каже Ованнісян, у новому проекті конституції аналогом статті 6 радянської конституції про керівну і спрямовуючу роль Компартії в якості ядра політичної системи є 89 стаття вірменського основного закону - метою виборів є формування стабільної більшості. "Якщо формування потрібної владі більшості не досягається, парламент розпускається і проводиться другий тур, щоб цього домогтися. Так і формується потрібна владі більшість", - роз'яснює він.

Результат, на думку опозиціонера, досягається в обхід думки суспільства: "Так замість демократичної створюється корпоративна держава радянського типу".

Серед головних недоробок у проекті експерти відзначають питання гарантування безпеки у воєнний час і залежність судової системи. У першому випадку вони вважають незрозумілим те, що у країні з парламентською системою правління відповідальність за безпеку покладена на виконавчу владу. У випадку ж із судовою системою відзначають, що призначення суддів верховним судовим органом і затвердження парламентом зміцнює залежність судів від законодавчого органу.

Президенти кажуть "ні"

Проти нової конституції висловилися й обидва екс-президенти Вірменії. Левон Тер-Петросян назвав конституційний референдум "авантюрою, яка може завершитись непередбачуваними наслідками". На його думку, ні для кого не секрет, що метою "реформ" є подолання заборони на продовження терміну повноважень президента і відтворення правлячого режиму.

Другий президент Вірменії Роберт Кочарян, своєю чергою, заявив у інтерв'ю DW, що вважає конституційні перетворення "серйозною помилкою", наслідки якої будуть вкрай небезпечними для майбутнього країни. "Проект конституції містить у собі істотні ризики скочування до де-факто однопартійної системи, а значить - до політичної монополії й застою", - вважає Кочарян. На його думку, конституцією закріплюється обов'язкова парламентська більшість за якоюсь однією партією і таким чином підмінюється суть парламентаризму.

Людей конституція не цікавить

Президент Вірменської соціологічної асоціації Геворг Погосян заявив DW, що переважна більшість населення не знає й діючої конституції країни. "Не можна в цьому випадку вимагати від людей свідомого голосування за нову конституцію, навколо багатьох статей якої сперечаються навіть фахівці", - сказав академік.

За його словами, громадяни Вірменії вважають, що конституція - це документ, який потрібен для держави, але не для жителів країни. Їм без різниці, що в конституції написано, якщо у них буде погане і невлаштоване життя, зазначив Погосян. Він упевнений, що референдум відбудеться, хоча сумнівається, що явка буде високою. На думку Геворга Погосяна, це буде не стільки конституційний референдум, скільки референдум вотуму довіри до влади.

Тим часом обговорення у Вірменії тривають на тлі акцій протесту опозиції. Так, Фронту громадського порятунку "Нова Вірменія" проводить цілодобові акції громадянської непокори, закликаючи не тільки скасувати референдум, але і провести дострокові парламентські і президентські вибори. Лідери організації заявляють, що не підуть з вулиць, поки не досягнуть бажаного.