Що спільного між художником та німецькою книготоргівлею?
20 жовтня 2008 р.
Премія миру, яку щороку присуджує впливове цехове об’єднання німецьких книготорговців, вручається письменникам, діячам культури, іноді – політикам, які внесли значний вклад у розвиток культури та зміцнення миру і взаєморозуміння. Цього року її вперше було присуджено за зображальну, а не за письмову творчість.
Ансельм Кіфер народився в березні 1945 року. Після школи вивчав спочатку правознавство та романо-германські мови, але згодом цілком присвятив себе зображальному мистецтву:
«Завжди сумно, коли треба робити вибір. Тоді інших можливостей вже просто немає. Іноді я заздрю письменникам, яким не потрібно жодних матеріалів, окрім олівця, і які можуть творити будь-де. Мені ж завжди потрібна моя установка, моє ательє тощо…»
Утім, книга має прямий зв’язок до творчості Кіфера. У багатьох своїх відомих інсталяціях він використав книгу як об’єкт. Найвідоміша з них – 32-тонний «Перепис населення» з величезними тяжкими фоліантами зі свинцю, що уособлює зриме утвердження матеріальності книги. Але річ не лише в тім, що Ансельм Кіфер зображає книги. Його творчість рефлектує з поезією, філософією, історією. Вивчення минулого свого народу стоїть у центрі робіт Кіфера. Уламки Німеччини після Другої світової війни на його думку надто швидко прибрали зі свідомості людей. Кіфер безжально викриває національні травми німців, аналізуючи історичну шкоду «німецького міфу», що призвів до Голокосту:
«Після війни вивчення міфології принципово стояло під підозрою. Очевидно було, наскільки це небезпечно, коли політика використовує міфи, зловживає ними, інтерпретує їх як посібник до керування. Але ще небезпечніше занурювати міфи в колективну підсвідомість».
З 1992 року Кіфер живе та працює у Франції. Його ательє розміщено в заводських цехах колишньої фабрики шовкових тканин в південнофранцузькому містечку Баржак. (хн)