Що буде з СНД після переобрання в Росії Путіна?

З наближенням президентських виборів у Росії, на яких, як очікується, переможе чинний глава держави Володимир Путін, на сторінках німецьких видань почастішали коментарі про майбутню політику Кремля. У сьогоднішньому огляді преси пропонуємо кілька цитат з газети ВЕЛЬТ, яка надрукувала аналітичну статтю російського політолога Дмитра Треніна. Автор, зокрема, зазначає: Російське керівництво і надалі переконане в тому, що Росія - це супердержава, яка поки що має виступати як регіональний лідер. Суттєвою метою цієї стратегії, яку можна назвати "Операція СНД", стане відновлення російського впливу на колишні радянські республіки. Йдеться не про відродження Радянського Союзу. Лише Білорусь могла б стати частиною Росії після відставки президента Олександра Лукашенка. Головним елементом такої стратегії має бути перетворення Росії на центр економічного притяжіння в СНД. У відповідь на свою підтримку Кремль вимагатиме політичної лояльності, критерії якої, очевидно, будуть дуже простими: участь у системі безпеки на чолі з Росією та нейтралізація "зайвого" впливу третіх сторін (США, ЄС, Китаю чи Туреччини) на країни СНД. Суттєвим інструментом реалізації "Операції СНД" стануть домовленості з правлячими елітами Співдружності, якими передбачено підтримку проросійських груп і послаблення прозахідних кіл. Інтеграція країн СНД із Заходом у більшості випадків все одно неможлива. Еліти в цих країнах побоюються втратити владу й багатство, а тому їх приваблює підтримка Росії, якщо тільки ніхто не ставитиме під сумнів їхній суверенітет, - зауважує на сторінках ВЕЛЬТ московський політолог Тренін і продовжує: Але з такою стратегією на Росію чекають труднощі. Спроба Путіна 2003 року переконати президента Буша визнати територію екс-СРСР регіоном "особливих" інтересів Росії зазнала поразки так само, як і спроба його попередника Єльцина десять років тому. Але, на відміну від Єльцина, Путін не відступить. Він сподівається, що Америка голосно не сперечатиметься, бо буде зайнята боротьбою з міжнародним тероризмом, поширенням зброї масового знищення та встановленням нового порядку на Близькому Сході... Але, переслідуючи такі цілі, Росії не варто забувати, що імперіалістична політика дорого коштує і веде країну шляхом конфронтації з Заходом. Кремлю краще було б домагатися добровільного визнання його авторитету на підставі економічних показників і соціальних досягнень. Справжні лідери переконують власним прикладом, - зауважує на сторінках ВЕЛЬТ московський політичний оглядач Дмитро Тренін. Міжнародні теми продовжує газета МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНГ, яка звертається до атомної програми Ірану: Минулого жовтня іранські духовні лідери присягалися оприлюднити всі матеріали про їхню ядерну програму. Але це були порожні обіцянки, бо вже в лютому експерти МАГАТЕ знайшли там незадекларовані центрифуги, за допомогою яких можна виробляти збагачений уран для ядерної зброї. Це викликає занепокоєння, але це тільки верхівка айсберга. В світі існує справжній ядерний супермаркет. Неясно тільки, хто там уже встиг щось купити, - зауважує МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНГ. До інших тем. Одна з центральних німецьких подій, що обговорюються на сторінках газет, - скандал навколо будівництва нового стадіону в Мюнхені, на якому має відбутися перший матч чемпіонату світу з футболу 2006 року. Приводом став арешт президента футбольного клубу "Мюнхен 1860" Карла-Гайнца Вільдмозера, якого підозрюють в отриманні хабара від австрійської будівельної фірми. Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ зазначає: Корупція в Німеччині - це не справа одиниць, це проблема загальнонаціонального масштабу. Випадок у Мюнхені... хоч і є дуже яскравим, але зрештою це - продовження ланцюга. Хто шукає, той знайде. Але в Німеччині шукають замало. Як зауважує криміналіст Брітта Банненберг, "тут так мало випадків судового переслідування, що ніхто серйозно з ним не рахується", - цитує експерта ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ. На завершення - кілька коментарів про ситуацію навколо німецького автомобілебудівного концерну "Фольксваґен", який оголосив про скорочення робочих місць через зниження рівня доходів. Так, ФУЛЬДАЕР ЦАЙТУНГ зазначає: Проблеми автомобілебудівників з Вольфсбурга пояснюються не тільки слабкою кон"юнктурою. Це в першу чергу власні помилки. Модельна політика "Фольксваґена" недостатньо враховує інтереси головної групи прихильників цієї марки. Замість того, щоб виробляти машини для "народу", концерн дедалі більше розраховує на багатіїв, яким він пропонує машини класу "люкс", - критикує ФУЛЬДАЕР ЦАЙТУНГ. Схожа позиція і в газети ГАМБУРҐЕР АБЕНДБЛАТТ: В економічно скрутні часи варто поглянути на головне, наприклад, на власну назву: "Фольксваґен" - це "народний автомобіль", машина для простих бюргерів, сімейне авто, - нагадує ГАМБУРҐЕР АБЕНДБЛАТТ. Огляд преси підготував Роман Гончаренко.