ШТАНДАРД: ”Як для Путіна, так і для Ющенка Тимошенко буде величезним випробуванням”

Газета ЛАУЗІТЦЕР РУНДШАУ схвально відгукується про українсько-російську зустріч на найвищому рівні:

Багато хто в Києві і на заході України волів би, щоб свою першу поїздку на посаді президента Ющенко здійснив до Брюсселя. Адже новообраний президент обіцяв, що майбутнє України лежить у Європі. Те, що Ющенко вчора дотримав свого слова і здійснив першу поїздку в Москву до свого противника Путіна, є розумним і стратегічно правильним рішенням. Так само, як і шеф Кремля, Ющенко добре знає, що обидві колишні братні країни не зможуть обходитися одна без одної. Те, що він не дозволить керувати собою з Москви, Ющенко довів учора, свідомо ще перед приїздом до Москви оголосивши про призначення на посаду виконувача обов”язків прем”єр-міністра нелюбої Москві опозиціонерки Юлії Тимошенко, - аргументує ЛАУЗІТЦЕР РУНДШАУ.

Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ аналізує поведінку російського президента Володимира Путіна:

Товариський погляд, навіть посмішка ще нічого не означають про справжній настрій Володимира Путіна. Ввічливий прийом ще не означає, що новий український президент Віктор Ющенко при дворі російського президента дійсно був радо очікуваним гостем. Путін мусив, не втративши обличчя, дійти згоди з революційним героєм-переможцем. Після прийому Ющенка в Кремлі деякі моменти вказують на те, що Путін до цього, власне, готовий. Утім таке зближення має свої межі. Якщо Ющенко справді хоче демократизувати свою країну й наблизити її до ЄС, це стане прикладом для цілого регіону. Система Путіна почуватиметься при цьому під загрозою. І небезпідставно, - завершує свій коментар ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ.

ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ продовжує тему:

Попри підкреслену доброзичливість українського та російського президентів, у Москві стало цілком зрозуміло, що в одному дуже важливому пункті вони переслідують протилежні інтереси. Для України за правління Ющенка на першому місці стоятиме західна інтеграція. Натомість Путін хотів би натягнути на весь пострадянський простір корсет, який би дав можливість широко інтегрувати ці країни в напрямку Росії, - порівнює ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ.

Газета ШТАНДАРД з Відня коментує призначення Юлії Тимошенко на посаду українського прем”єра:

Тимошенко розшукують російські правоохоронні органи, аби взяти її під варту за непрозорі енергетичні угоди в час, коли вона була “газовою принцесою” – керівником величезного енергетичного концерну. Сама вона відкидає ці звинувачення, що лунають навіть в Україні, вказуючи на їхнє політичне підґрунтя. Однак це ще не означає, що вона й справді перебуває поза підозрами. Тому як для Путіна, так і для Ющенка вона є величезним випробуванням. Згідно з уявленнями кремлівського лідера про майбутнє Росії, йому б дуже хотілося побачити провал на шляху України до змін. Ющенко, певно, у свою чергу, таємно сподівається, що його новий прем”єр-міністр слугуватиме йому громовідводом, коли, як передбачають, почнеться опір болючим реформам. Однак було б помилкою думати, що Юлія Тимошенко дозволить якимось чином маніпулювати собою, - аналізує ШТАНДАРД.

До іншої теми. Газета НОЙЄ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНГ констатує, що "вперше в своїй історії на Генеральній асамблеї ООН вшановувалася пам”ять жертв Освенціма":

Це може стати подією історичного значення не лише для Ізраїлю. І для ООН відкриються нові перспективи, коли вона нарешті припинить компенсувати несправедливість через інших, а зосередиться на тому, щоб запобігати злочинам незалежно від того, де існує така загроза. Досягнути цього вдасться лише спільними зусиллями і лише після того, як будуть закарбовані у пам”яті уроки Освенціма: пам”ятайте про зародки лиха! І не будьте байдужими! - закликає НОЙЄ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНГ.

ВЕСТДОЙЧЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ пише про роль Німеччини у тому, що ООН, зрештою, вшанувала звільнення Освенціма:

Берлін уже давно долучився до ініціативи Ізраїлю і висловлювався за проведення позачергового засідання Генеральної асамблеї ООН, бо до цього часу палестинський конфлікт затьмарював ці спогади. Однак цими днями стало очевидно, що кожен демократ зобов”язаний виступити проти розпалювачів конфліктів. Скандал навколо неонацистів у Саксонському ландтагу засвідчує, що в німецькому суспільстві правий екстремізм все ще є величезною проблемою, - застерігає ВЕСТДОЙЧЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ.