1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чи піде Путін шляхом Лукашенка?

9 грудня 2003 р.
https://p.dw.com/p/AM53
Німецька преса продовжує коментувати результати та перебіг парламентських виборів у Росії. Газета ТЮРІНҐЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ пише: Володимиру Путіну насправді не було чого боятись несподіванок. Російський президент настільки удосконалив у своїй країні систему авторитарної демократії, що результати виборів навіть без грубих маніпуляцій відповідають його уявленням. Проте Путін - ще не найбільше лихо для жителів Росії. Людям живеться не так вже й добре, але все-таки краще, ніж раніше. Краще, навіть за тих сумнівних методів, за допомогою яких президент утримує конгломерат, що розвалюється. З огляду на можливі наслідки такого розвалу політики на Заході заплющують очі на дії Путіна. Такими результатами виборів до Думи президент забезпечив передусім власне переобрання навесні наступного року. Найпізніше тоді слід дати Путіну зрозуміти, що й для нього існує межа, яку не можна переступати, - звичайно, якщо до того часу країна остаточно не перетвориться на автократію, - пише ТЮРІНҐЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ. Газета РАЙНІШЕ ПОСТ розмірковує над наслідками парламентських виборів для майбутнього політичного курсу Росії та пов"язує їх з майбутніми виборами президента: Вибори до Думи вважалися певним тестуванням перед президентськими виборами, які мають відбутися в березні 2004-го року. Це випробовування Путін витримав, завдячуючи не в останню чергу успішним кремлівським "політичним технологам". З метою зробити парламент максимально підконтрольним пропутінським силам успіх партії влади було сплановано "разом з президентом" на всіх рівнях, використовуючи для цього методи генерального штабу. Чи цей вибір приведе Росію до демократії, це інша справа. Росіяни вже вирішили своє близьке майбутнє, яке ще важко розпізнати за завісою політичної брехні та інтриг, - зазначає РАЙНІШЕ ПОСТ. Газета НОЙЄ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНГ пише: Власне величезний поступ в економічній політиці, а саме - лібералізація земельного та податкового права - виставляють спільну гру президента та парламентської більшості у доброму світлі. Але де противага цьому ще більшому зосередженню влади в одних руках? Комуністи після такої серйозної поразки йдуть у напрямку політичної незначущості. На телебаченні представлена тільки одна точка зору, верхня палата парламенту, так само як губернатори, позбавлена влади. Найбагатші підприємницькі боси країни опинилися під тиском ще задовго до скандалу навколо Юкосу. Чеченський опір перероджується в тероризм, і створює таким чином підстави для виправдання путінської політики сили. І - не менш важливо: російська конституція вже й без того надає президентові такі повноваження, про які його колеги в Парижі або Вашінгтоні можуть лише мріяти. В історії дуже мало прикладів тривалої позитивної діяльності такої необмеженої влади. Тому якось не по собі після безперечно демократичних виборів до Думи, - читаємо в газеті НОЙЄ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНГ. Газета ШВАРЦВЕЛЬДЕР БОТЕ продовжує тему: Якщо "Єдина Росія" матиме в Думі дві третини голосів, то це може серйозно зашкодити молодому політичному фундаменту в державі, життя якої впродовж 70 років визначала комуністична ідеологія. Вже поговорюють, що буде скасовано обмеження президенства лише на два періоди. Тоді Путін зможе на довго влаштуватися в Кремлі. А "керована демократія", яку практикує Путін, ще далі віддрейфує від західних стандартів, - прогнозує ШВАРЦВЕЛЬДЕР БОТЕ. Газета ФАЙНЕНШНЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД розмірковує: Найбільша загроза нависла над конституцією Росії. Вже десять років вона забезпечує президентові широкі повноваження. Однак результати парламентських виборів дають Володимиру Путіну владу навіть на власний розсуд визначати майбутнє країни. Він міг би піти шляхом білоруського диктатора Олександра Лукашенка, продовжити свій час перебування при владі, або 2008-го року втретє взяти участь у президентських виборах, що конституція поки що забороняє. Але парламентську більшість він може використати також для запровадження назрілих реформ. Отже Путін має вибір, і у нього - достатньо влади для втілення в життя свого рішення, - підсумовує газета ФАЙНЕНШНЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД.

Огляд преси підготувала Маріанна Кавка