Гендерні квоти

"Жінки, ви такі красиві та розумні! Йдіть у політику  і бізнес!", - закликали українок жінки-політики з міжнародних та європейських інституцій. Гендерні питання цього року у центрі уваги щорічної українсько-німецької конференції "Київський діалог". Іноземні гості не приховували свого здивування, наскільки низьким є представництво жінок у великій політиці. За даними Міжпарламентського союзу, у Верховній Раді працює менше 10 відсотків жінок, а у списку топ-менеджерів від бізнесу їх взагалі одиниці.

 50 років очікування чи квота?

"Україна належить до тих небагатьох країн, де представництво жінок у парламенті є надзвичайно низьким. Прогрес у цьому настільки повільний, що українкам знадобиться більше п’ятдесяти років, аби досягти паритету між жінками та чоловіками", - констатує уповноважена ОБСЄ з гендерних питань Юн Цейтлін. Вона сумнівається, що українське суспільство готове так довго нехтувати талантами та професійними здібностями жінок.

Аби пришвидшити інтеграцію жінок у політику та бізнес голова фракції Зелених у Європарламенті Ребекка Гармс радить українкам домагатися, хоча б на рівні партій, запровадження квот на рівноправне представництво жінок у владі. За її словами, саме це сприяло тому, що німецькі жінки свого часу отримали  кращий доступ до вищої освіти. "Без квот німецькі жінки не досягли б таких успіхів", - наголошує Ребека Гармс. За її словами, Партія зелених від початку свого існування встановила дуже амбітну систему квот для жінок: 50 відсотків усіх партійних кандидатів були жінками.

Квоти на допомогу

Нині ж, нагадує політик, Європейська комісія розглядає можливість запровадження  рівних квот для жінок і чоловіків у наглядових радах підприємств та  бізнес-корпорацій. Проблему нерівноправного представлення жінок у топ-менеджементі компаній гостро відчувають і в Німеччині. Німецький Бундесрат ще минулого року проголосував за те, щоб з 2018 року відсоток жінок в спостережних радах великих компаній складав щонайменше 20 відсотків. А з 2023 року - майже 40 відсотків. Тепер ініціатива чекає на схвалення Бундестагом. "В Україні ж особливо важко жінкам обіймати керівні посади, які відповідали би їхньому рівню освіти", - зауважує Гармс.

Українські жінки-політики не проти, аби у Верховній раді було більше їхніх колежанок. Депутатка від Партії регіонів Ірина Бережна, яка є співголовою парламентського міжфракційного об’єднання "Рівні можливості" заявляє, що це об’єднання поставило собі за мету більш активно поширювати у суспільстві та лобіювати у Верховній Раді ідею рівноправного доступу жінок до політики. "На жаль, Україна навіть міжнародних вимог не виконує. Зокрема, у 2000 році ми приєдналися до Цілей розвитку тисячоліття і взяли зобов’язання забезпечити до 30 відсотків жінок у владі до 2015 року. Залишилося два роки, а в парламенті жінок менше десяти відсотків", - констатує Бережна. Депутат залишила поза увагою той факт, що в уряді її соратника по Партії регіонів Миколи Азарова з 23 міністрів лише троє – жінки. Водночас, представниця Партії регіонів впевнена, що Україна не готова до запровадження високих квот на представництво жінок в політичних партіях.

Квоти тут ні до чого

Натомість Віра Вовчук - журналіст-оглядач автомобільного порталу, який в основному читає чоловіча аудиторія – вважає, що квоти для рівноправного представлення у політиці та бізнесі  українським жінкам взагалі не потрібні. На її думку, українки, які справді хочуть реалізуватися в політиці мають для цього всі шанси і без спеціальних стимулів. "Якщо жінка талановита і має собі за мету велику політику чи бізнес – вона буде там. Квоти тут ні до чого", - переконана журналіст. Вовчук вважає, що невелике представлення українських жінок у політиці та бізнесі свідчить про наявність глибшої психологічної проблеми сприйняття і самоідентифікації українок, які самі позиціонують себе як "слабких, які нічого не можуть". "Введенням квот чи чогось подібного проблему не вирішити", - впевнена жінка.