Чи витримає клімат удвічі більше врожаїв? Атмосфера та азотні добрива

Спричинені небувалою спекою пожежі знищують тисячі гектарів лісу. Рекордні опади перетворюють тихі річки на розбурхані потоки: в них зникають будинки, мости, залізничні колії... Потужні буревії зривають дахи та виривають з корінням дерева. Гинуть люди, гинуть врожаї. Збитки вимірюють мільярдними сумами. І це, можливо, ще тільки прелюдія, попереджають екологи. Прелюдія до драми під назвою "глобальне потепління". Фіналом її може стати катастрофа планетарного масштабу, винуватці якої добре всім відомі. Це димарі: заводів, електростанцій, пічного опалення, вихлопні труби автомобілів... Це вони щодня отруюють повітря тоннами СО2 та іншими шкідливими газами. В атмосфері виникає "парниковий ефект", і її середня температура зростає. Проте справедливим таке твердження є лише почасти. Не тільки промисловість і дорожній рух є ворогами клімату, а й дедалі більше - сільське господарство. "Сучасні фермери давно перестали бути дбайливими охоронцями своєї годувальниці матінки-природи, - каже кліматолог, професор Гартмунд Грассель. - Господарства мають бути високорентабельними. У що це обходиться довкіллю - неважливо":

"Інтенсивне застосування мінеральних добрив, азотних, наприклад, спричиняє підвищене виділення закису азоту. На нього перетворюється до трьох відсотків добрив. Цей газ залишається в атмосфері приблизно 120 років. Один грам закису азоту в сто разів агресивніший за один грам іншого "парникового газу" - двоокису вуглецю. Але хіба фермер, який щедро підживлює азотними добривами свої озимі, замислюється над тим, що він створює проблему для багатьох наступних поколінь?"

З оброблених мінеральними добривами угідь в атмосферу потрапляє приблизно стільки ж "парникових газів", скільки їх убирають у себе всі ліси планети. Багато шкідливих викидів утворюється також у процесі виготовлення добрив. А працюють такі хімічні підприємства на повну потужність, бо ротів на планеті більшає. За деякими прогнозами, впродовж 50 років кількість населення Землі зросте на 60-70%. Це означає, що людству знадобиться вдвічі більше продуктів харчування. Поряд з тим орних ґрунтів стає дедалі менше. Вони зникають під бетоном та асфальтом, плідні шари або засолюються, або змиваються, або розвіюються - ерозія скрізь набуває загрозливих масштабів. З наявних сільськогосподарських площ доводиться вичавлювати все можливе й неможливе, а для цього потрібні мільйони тонн мінеральних добрив. Шаленими темпами розвивається й тваринництво. За п"ять десятиліть поголів"я великої рогатої худоби має збільшитися на третину, а свійських птахів - удвічі. Якщо на один кілограм м"яса й надалі йтиме стільки кормів, ми остаточно загубимо і землю, й атмосферу, вважають науковці. "Зрозуміло, що сільське господарство саме найбільше й потерпатиме від природних катаклізмів, спричинених потеплінням клімату. Але проблема в тому, що селяни звикли відчувати себе не винуватцями, а жертвами примх природи" - каже професор Гартмунд Грассель:

"Спочатку треба, аби фермери усвідомили, що вони теж несуть безпосередню відповідальність за зміни, які відбуваються в глобальному кліматі. Звинувачувати в усіх бідах промисловість - величезна помилка."

Рослинам азотні "уколи" подобаються

"Азот" у перекладі з грецької означає "той, що не підтримує життя". Але сотні заводів у цілому світі виготовляють аміак, аміакову селітру, аміакову воду, карбомідно-аміачну суміш, сульфат амонію тощо. Загалом близько 80 мільйонів тонн азотних мінеральних добрив щороку. Одним із найбільших світових виробників аміаку є, зокрема, горлівський "Концерн "Стирол". Продукція хімпідприємств має стійкий попит. Виснажені через нещадну й безоглядну експлуатацію ґрунти треба підживлювати, і багато фермерів господарюють за принципом "більше добрив - кращі врожаї". Як наслідок - величезна концентрація нітратів у продуктах харчування та кормах, отруєні азотними сполуками грунтові води, вимирання риби в річках (підживлені азотом водорості так розростаються, що в воді не залишається кисню). Перелік екологічних лих можна вести далі. При цьому виявляється, що для самих агрокультур таке щедре поливання та посипання полів добривами теж є зайвим. Для нормального росту їм достатньо меншої кількості азоту, щоправда, коли він одразу потраплятиме за призначенням, тобто, до коріння рослин. У німецькому федеральному науково-дослідницькому інституті з проблем сільського господарства було розроблено метод, який назвали "азотними ін"єкціями". Професор Мартін Кюке:

"Цей новий спосіб полягає в тому, що рідкі добрива справді вприскують у ґрунт за допомогою своєрідних шприців. А функціонує він так: трактор тягне за собою вісь з металевими колесами. На цих колесах закріплені тоненькі загострені на кінцях трубочки. На відстані, наприклад, від 10 до 12 сантиметрів кожна така трубочка-шприц втикається в ґрунт і робить "укол" азотом. Попередньо, звичайно, залежно від культури розраховують дози вприскуваного добрива, оптимальну глибину, відстань між колесами."

Суттєві переваги ін"єкційного методу полягають не тільки в тому, що тепер не треба здобрювати все поле, - каже Мартін Кюке. - Зовсім по-іншому реагують на "уколи" й рослини:

"У тих місцях у ґрунті, де завдяки "ін"єкції" зосереджуються добрива, утворюється дуже міцна й добре розгалужена коренева система. Завдяки цьому листя на рослинах стає надзвичайно зеленим, пишним. Якщо порівняти ці культури з тими, що виросли на полі, здобреному звичайним поверхневим методом, то різниця буде помітна неозброєним оком. А добрив для цього знадобилося набагато менше."

Залежно від того, якою культурою засіяне поле, кількість азотних добрив зазвичай коливається від 90 до 220 кілограмів або від 400 до 500 літрів на гектар. Метод ін"єкцій дозволить скоротити цю цифру майже на чверть, сподіваються в федеральному науково-дослідницькому інституті:

"Це пов"язане з тим, що, вприскуючи азот безпосередньо в коріння, ми запобігаємо зайвим утратам добрив через вимивання з ґрунту, або через розклад азотних сполук на поверхні поля. Таким чином концентрація азоту в ґрунтових і поверхневих водах не підвищується."

Завдяки "уколам" не підвищуватиметься й небезпечна для здоров"я концентрація нітратів і в дарах ланів. Мартін Кюке звертає увагу на ще один важливий аспект:

"Зернові, якщо їх перездобрити азотом, часто лягають на землю до визрівання. Те колосся, яке отримало оптимальну кількість мінерального добрива за допомогою ін"єкції, залишається стояти набагато довше. Воно міцніше й тому дає кращі врожаї."

Шанси фермера зібрати весь врожай зернових зростають навіть за поганої погоди. І ще одна перевага: при ін"єкціях угіддя не треба здобрювати так часто:

"За традиційним методом, зернові підживлюють три-чотири рази на сезон. Ін"єкції буде достатньо й однієї. Це заощадить фермерам не лише кошти, а й час."

У технічному плані ін"єкційний спосіб азотного підживлення вже готовий до широкого запровадження, але німецькі фермери поки що не шикуються в черги за нововведенням. Професор Мартін Кюке пояснює це тим, що господарі хочуть напевне знати, наскільки саме зростуть їхні врожаї. Але точними даними щодо різних культур фахівці федерального науково-дослідницького інституту з проблем сільського господарства наразі не володіють:

"На дослідницьких полях ми часом отримували врожаї, вищі на 15%. Але сказати, наскільки збільшаться прибутки фермера в кожному конкретному випадку, ми не можемо. Для цього дослідних угідь замало. Що безперечно, то це екологічна перевага азотних "уколів". Але сьогодні цей чинник, на жаль, не відіграє для фермерів вирішальної ролі."

За матеріалами німецької преси.