1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Затишне житло на... цементому заводі

Антьє Біндер, Аніта Грабська6 червня 2016 р.

Охайний односімейний будиночок з невеликим садом? Як нудно й нецікаво! Тому дехто надає перевагу помешканню в бункері, ангарі, або, скажімо, на цементному заводі.

https://p.dw.com/p/1J1EG
Був цементний завод постало затишне помешкання. Архітектор Рікардо Бофіль
Був цементний завод постало затишне помешкання. Архітектор Рікардо БофільФото: RICARDO BOFILL TALLER DE ARQUITECTURA

Мішанина з кафедрального собору, бетонної маси та райського саду - ось що нагадує будинок іспанського архітектора Рікардо Бофіля. Він розташований поблизу Барселони - рідного міста зіркового архітектора, для якого він спроектував аеропорт і відомий W-готель на пляжі з силуетом, який важко забути. Загалом авторству 76-річного архітектора належить понад тисячу будівель в усьому світі. Та, напевно, найцікавішим об'єктом є все-таки його власне житло.

У 1970-х Рікардо Бофіль натрапив на старий цементний завод, зведений наприкінці ХІХ століття. Він придбав занепалу фабрику і зніс більшість із 30 складських приміщень, а з того, що залишилося, за два роки облаштував собі дім.

Робота на складі

У товстих бетонних стінах заводських приміщень архітектор встановив довгі стрункі вікна, аркова форма яких виказує на запозичення з каталонської готики. Там, де раніше зберігали цемент, архітектор працює в своєму бюро над новими проектами.

Головний цех цементного заводу перетворився на своєрідний "собор"
Головний цех цементного заводу перетворився на своєрідний "собор"Фото: RICARDO BOFILL TALLER DE ARQUITECTURA

У величезному прогоні фабрики облаштували "собор", приміщення зі стелею заввишки 13 метрів, де влаштовують прийняття, святкування й семінари. Інше заводське приміщення перетворили на їдальню.

"Серце" будівлі - "sala cubica", приміщення кубічної форми, яке охоплює два поверхи. А на даху архітектор встановив димохід, який можна побачити з усієї Барселони.

Сюрреалістичний замок

Рештки старого цементного заводу стоять, мовби величезні скульптури, в саду. Природа там уже взяла своє. Фасад вкрився диким виноградом і плющем, які за 30 із надлишком років зробили зі старої цементної фабрики сюрреалістичний дім, який височіє, мов зачарований палац архітектора.

[No title]

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою