1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Хімічний коктейль для немовлят

Ганна Лук“янова9 липня 2005 р.

Нічого кращого за материнське молоко для немовлят немає. Це знали ще наші прабабусі, в цьому перконана й сучасна медицина.

https://p.dw.com/p/APDm
Фото: BilderBox

„Перші місяці життя є найінтенсивнішим періодом розвитку людини, її організму та мозку. Потреба в білкових та мінеральних речовинах є величезною, - каже експерт з питань дитячого харчування Матильда Керстінґ, – а шлунково-кишковий тракт іще несформований. Нирки, наприклад, починають переробляти деякі види білків лише з дворічного віку, але в молоці матері вони одразу містяться в придатному для засвоєння стані. З їжею малюк отримує також антитіла, які захищають його від бактерій, доки не розвинеться власний імунітет, а також сотні, так званих, олігоцукридів, про значення яких науці сьогодні дуже мало відомо. Годування груддю не лише закладає основи для подальшого здоров”я, а й упливає на рівень інтелекту людини та її психологічно-емоційний стан.” Статистика свідчить, що діти, яким не бракувало материнського молока, рідше хворіють. Ризик виникнення певних видів діабету, зокрема, зменшується для них майже в два рази, кишкових запалень – у чотири. Дорослі не так схильні до ожиріння й краще озброєні проти серцево-судинних хвороб, аніж їхні штучно вигодовані однолітки. Але мамине молоко, цей ідеально збалансований природою продукт, може ховати в собі й смертельну загрозу. За даними різних досліджень, які зібрала й оприлюднила німецька Спілка захисту довкілля та природи – BUND, у грудному молоці містяться рештки пестицидів та добавок для переробки пластмас, вогнетривких сумішей, високотоксичних ароматизаторів... Загалом – понад триста небезпечних для здоров”я синтетичних хімікатів. Голова BUND Анґеліка Цемт:

„Речовини, що їх використовують для обробки легкозаймистих матеріалів, можуть спричиняти рак, негативно впливати на розмножувальні функції, а також сповільнювати розвиток мозку дитини. Не менш небезпечними є й пластифікатори. Їх застосовують для пом”якшення полівінілхлориду, а вироби з нього можна знайти скрізь: у покриттях підлог та електродротів, у іграшках, спорттоварах, побутових і медичних приладах. Звідти шкідливі речовини просякають у довкілля й, зрештою, з материнським молоком в організм новонароджених. Якщо виходити із розрахунків голландських фахівців, сьогодні немовлята отримують із іжею вчетверо більше пластифікаторів, аніж дозволяє норма.”

Особливо багато хімії ковтають первістки. Грудне молоко, що утворюється вперше, насичене шкідливими речовинами, які роками осідали в жирових тканинах матері. З кожною наступною дитиною концентрація отрут зменшується, повідомляє Баварське відомство охорони здоров”я та контролю за продуктами харчування. Уже при другому немовляті материнське молоко є майже на третину менш забрудненим. Дані, зібрані німецькою Спілкою захисту довкілля та природи, свідчать, що з часом змінюється й склад хімічного коктейлю. „Кілька десятиліть тому в молоці спостерігався високий рівень пестицидів, - розповідає Анґеліка Цемт:

„З досліджень - і це, безумовно позитивний чинник - випливає, що завдяки забороні пестициду ДДТ, а також поліхлорбіфенілів (РХБ), з дев”яностих років почала зменшуватися й кількість токсинів у грудному молоці. Фахівці Федерального інституту оцінювання ризику підрахували, що за період від 1992-го до 2002-го року середній уміст діоксинів скоротився наполовину. На цьому прикладі добре видно, які наслідки дає жорстка політика щодо застосування небезпечних хімікатів. Але, на жаль, поряд із позитивними тенденціями існує чимало негативних. Пластифікаторів та вогнетривких речовин у материнському молоці дедалі більшає, а концентрація деяких синтетичних ароматизаторів перевищує норму припустимого ризику в 50 разів. Останні, як установили експерти Стенфордського університету, заважають клітинам виштовхувати назовні інші шкідливі речовини, що може значно посилювати дію інших отрут на організм.”

За даними німецьких природоохоронців, 97% усіх хімічних речовин, які виробляють у країнах Євросоюзу, не проходили тестування щодо їхнього впливу на здоров”я людини. BUND так само, як Greenpeace, а також WWF – Всесвітній фонд дикої природи вимагають, щоб Європейська комісія якнайшвидше зобов”язала хімічні підприємтсва за власні кошти здійснювати перевірку всієї без винятку продукції, а дані досліджень не лише оприлюднювати, а й піддавати незалежному контролю. Проект відповідного закону Європарламент має ухвалити в жовтні цього року. Виробники б”ються буквально за кожний параграф нового документа, який значно обмежить їхню свободу. Потужне хімічне лобі та консервативно-ліберальні політики називають це черговим проявом євробюрократії, попереджають про подорожчання продукції та застерігають від закриття численних підприємств. Патриція Камерон, експерт з питань хімічної політики Спілки захисту довкілля та природи:

„Ми виявляємо сьогодні лише ті шкідливі речовини, на яких, власне, й було зосереджено пошуки. А скільки ще існує таких, про дію котрих ми навіть не довідуємося? Упродовж останніх шістдесятьох років на європейському ринку з”явилося понад 100 000 нових хімічних речовин. З боку промислових підприємств було, м”яко кажучи, безвідповідально продавати їх без попереднього екологічного контролю. За таку політику ще довго розплачуватимуться власним здоров”ям усі споживачі й передусім діти.”

Найважливіше питання, яке постає після оприлюднення досліджень Спілки захисту довкілля та природи, звичайно: годувати груддю малюків чи все ж таки ліпше не наражати їх на ризик висисати разом із цінними білками ще й чималу порцію токсинів. Адже існує чимало штучних замінників материнського молока, які практично не містять жодних шкідливих речовин. Голова BUND Анґеліка Цемт посилається на рекомендації Федеральної комісії з годування немовлят:

„Ця комісія дійшла такого висновку: якщо на даний момент зважити всі переваги та недоліки годування груддю, то, з огляду на фізичне, а, особливо, на психічне здоров”я малюків, відповідь буде однозначна - „так”. І що довше дитина отримуватиме цей унікальний природний продукт, то краще. Звичайно, небезпека токсичного отруєння при цьому залишатиметься, й тому наша Спілка вимагає: якщо вже в Німеччині століттями існують жорсткі норми щодо вмісту певних речовин у пиві, то чи не настав час захистити від шкідливого впливу довкілля й материнське молоко.”

Екологи, втім, добре розуміють, що цілком вільним від токсинів молоко мам уже не буде ніколи. З токсичними хімікатами кожен з нас контактує повсякчас: вони наявні в повітрі, яким ми дихаємо, в продуктах харчування, в предметах побуту, які нас оточують. Грудне молоко є своєрідним чутливим біоіндикатором, адже шкідливі речовини акумулюються переважно в жирових тканинах, а їх у дітородному організмі жінки більше, ніж у чоловічому. „Хімічна атака на наступні покоління починається ще в утробі матері, - каже депутатка Європарламенту від партії Союз-90/“Зелені“ Гільтруд Броєр.- Перелік речовин, що можуть спричиняти рак або впливати на гормональну систему новонароджених стає дедалі довший. Одне це вже викликає страх. А найбільше дратує наша необізнаність. Повідомляти населення про можливий ризик десятиліттями вважали за непотрібне. Без нашого відома всіх нас фактично зробили учасниками великого хімчного експерименту.“

За матеріалами німецької преси