Хто врятує Європу від песимізму?
15 червня 2006 р.
“Де ми? Що ми маємо робити далі, щоб просуватися вперед? Що робити з європесимізмом. Тепер у нас є не лише ті, хто були традиційно скептиками - ті, хто ніколи не хотіли мати проект під назвою “спільна Європа”. А й ті, хто колись були переконаними європейцями. Чому в нас так багато песимізму, чому існують сумніви в Європі, сумніви в проекті спільного співіснування.”
У своїй промові глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу поставив багато запитань, на які намагатимуться знайти відповіді глави держав Євросоюзу. Головне з них - що робити далі? Тут, як вважають чимало політиків, ініціативу мають проявити якраз Франція та Нідерланди, де референдуми щодо проекту європейської конституції провалилися минулого року. Говорить депутат Європарламенту Мартін Шульц:
“Ми маємо запитати тих, хто посадив конституцію в калюжу: а що власне вони пропонують? Як нам вийти з цієї блокади? Це в принципі обов’язок французького уряду надати пропозиції, які допомогли б нам впоратися із цією дилемою”.
Нинішній французький президент Жак Ширак запропонував перенести ухвалення остаточного рішення щодо конституції на другу половину 2008 року, коли Париж стане до головування в ЄС. Тоді буде більш зручний час, оскільки у Франції вже відбудуться вибори і на чолі держави стоятиме інший політик.
Водночас прем’єр-міністр Бельгії Гі Ферховстадт - один з тих, хто належить до єврооптимістів, - вважає, що тактика очікування “кращих часів” є невірною. Оскільки влучного моменту так може ніколи й не бути. Ферховстадт пропонує негайно діяти, спираючись на спеціальну декларацію. У ній йдеться: якщо 80 відсотків країн-членів ратифікували документ, а одна або ж більше держав отримали із цим труднощі - остаточне рішення мають ухвалювати глави держав ЄС під час саміту.
Нині ратифікували проект конституції або ж перебувають у процесі ратифікації - 16 держав: Австрія, Бельгія, Кіпр, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Литва, Латвія, Люксембург, Мальта, Словаччина, Словенія та Іспанія. До 80 відсотків не вистачає ще чотирьох країн. Саме тому, на думку Ферховстадта, процес зупиняти не можна. За його словами, якщо вдасться досягти потрібного процентного співвідношення, Євросоюз опиниться в новій ситуації, коли процес вдасться розблокувати. Перед ЄС відкриються нові перспективи. Втім, до Ферховстадта глави держав ЄС швидше за все не прислухатимуться. Ганц Вінклер – міністр Австрії з європейських питань:
“Виглядає так (я можу вже про це сказати), що держави члени ЄС у тій чи іншій формі хотіли б продовжити період “рефлексії” ще на рік. Про те, що буде після цього, глави держав ЄС вестимуть інтенсивну дискусію й робитимуть відповідні пропозиції”.
Таку важливу тему керівники держав ЄС обговорюватимуть у невимушеній обстановці - за обідом. Під час прийому їжі вони займатимуться тим, що “вийматимуть родзинки з великого конституційного пирога”. Тобто вибиратимуть більш привабливі положення, щоб потім “відкорегувати” проект основного закону, викинувши непопулярні статті. Канцлер Австрії Вольфґанґ Шюссель виступає проти такого знущання над документом і пропонує зайнятися спільним куховарством. Він вважає, що до документу можна додати пару-трійку “смачних” інгредієнтів. Наприклад, вигадати нове ім’я чи новий механізм ратифікації. Шюссель пропонує провести народне волевиявлення одночасно в усіх країнах ЄС. І якщо більшість громадян держав Євросоюзу та більшість країн конституцію схвалять, впроваджувати її в дію. Але до цього людям все ж таки варто пояснити, навіщо вона потрібна Європейському союзу і що станеться у випадку остаточного провалу конституційного процесу. Глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу:
“Що ми втратимо, якщо у нас не буде загальноєвропейської конституції? По-перше, ми втратимо компетенції певних органів, ми не зможемо запровадити посаду міністра закордонних справ Євросоюзу. Ми втратимо здатність провадити спільну політику в галузях охорони здоров’я, безпеки, і, зрештою, в енергетиці.”
У тих громадян ЄС, яким такі аргументи поки що видаються не переконливими, ще буде час для того, щоб свою думку змінити. Про це глави держав ЄС збираються подбати під час саміту.
Тетяна Карпенко