1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Фінансовий саміт у Лондоні: як відбудувати пошкоджене кризою

30 березня 2009 р.

Як подолати фінансову кризу? На це питання 2 квітня в Лондоні шукатиме відповідь "велика двадцятка". Зустрічі передує кропітка підготовка. Німеччина відстоюватиме в Лондоні кілька радикальних пропозицій.

https://p.dw.com/p/HN35
Діловий центр ЛондонаФото: picture alliance/photoshot

Чотири з половиною місяці тому на всесвітньому фінансовому саміті у Вашингтоні «велика двадцятка» ухвалила план дій із 47 пунктів. Кожен з них – це конкретні заходи, які мали б сприяти подоланню нинішньої кризи й вберегти світ від повторення таких катаклізмів.

Контроль і ще раз контроль

Спектр запропонованих заходів сягає від створення кращого глобального механізму контролю за фінансовим сектором і до нових правил для зарплат менеджерів банків. За рішенням, ухваленим на історичному саміті у Вашингтоні, пункти плану дій мали б бути втілені до кінця березня. Відтоді світ охопила справжня саміт-гарячка. На зустрічах у верхах у різних форматах і на різних континентах політики й фахівці намагалися знайти відповідь на питання, як має виглядати міжнародна фінансова архітектура в майбутньому? Німецький канцлер Анґела Меркель окреслює контури в такий спосіб:

«Ми визнаємо, що фінансові ринки, їхні продукти та учасники, включно з гедж-фондами, рейтинговими агенціями та іншими приватними структурами звичайно мають підпадати під контроль і регулюватися. Необхідні для цього деталі мають бути випрацювані й увійдуть до плану дій», - сказала Меркель наприкінці лютого після зустрічі економічно найвпливовіших європейських держав. Ще чіткіше формулювання знайшов Жан-Клод Тріше. «Має змінитися все», - сказав президент Європейського Центробанку. За його словами, сучасна криза продемонструвала, що вся система є дуже нестабільною.

Гіркі ліки – солодкі результати?

Відповідно до таких передумов сформульовані й основні позиції плану дій. Переслідується передусім мета досягти більшої прозорості й відповідальності на фінансових ринках. Приміром, уперше державні установи мають отримати право вимагати від гедж-фондів мінімальні обсяги капіталу та ліквідності. Відповідні приписи зможуть встановлювати установи в тих країнах, де такі гедж-фонди працюють, а не ті, де вони зареєстровані. У такий спосіб планується відрізати цим фондам можливість тікати до усіляких оаз без строгих правил, як то до Кайманових островів.

Такі зміни – справді гіркі пігулки передусім для британців і американців. Адже ще зовсім недавно вони тільки посміхалися, коли хтось говорив про небезпеку, що може постати від неприборканого капіталізму. Нині ж, коли міністр фінансів США говорить про фінансову кризу, все звучить інакше: «Такі ризики не знають кордонів. Ми повинні загострити наш погляд на всі ці речі й запровадити чіткі правила гри для міжнародної фінансової системи. Це ж вимагає ґрунтовних змін як на національних, так і на міжнародному рівнях».

Так, Німеччина пропонує в зв’язку з цим запровадити так звану карту фінансових ризиків. Ідеться про можливість унаочнити фінансовий сектор світу, кажуть німецькі фахівці. Тобто, планується створити карту, подібну на географічну, де позначалися б учасники та продукти фінансового ринку. Якщо десь виникають проблеми, то на карті має загоратися попереджувальний сигнал. Додатково до такої карти фінансових ризиків Німеччина пропонує створити глобальний реєстр кредитів. Звісно, зібрати всі дані буде колосально важким завданням. Але наприкінці цього тернистого шляху має стояти по-новому впорядкована всесвітня фінансова система. Важливий крок на цьому шляху має бути зроблений у Лондоні, переконана німецький канцлер Анґела Меркель.

Крім цього, Німеччина, як все ще чемпіон світу з експорту, очікує від саміту «великої двадцятки» в Лондоні чіткої відмови від протекціонізму й посилення вільної торгівлі в світі. Німецький уряд планує також продовжити у Лондоні свою боротьбу з податковими оазами. Нагадаємо, що йдеться передусім про ініціативу створення так званого «чорного списку» з країн, які мають дуже ліберальне законодавство, що приваблює до себе податкових втікачів, зокрема з Німеччини. Лише поява цієї ініціативи спонукала такі податкові оази, як Австрія, Люксембург, Швейцарія та Андорра внести зміни до своїх законів про банківські таємниці.

Генрік Бьоме, Леся Юрченко

Редактор: Володимир Медяний