1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У Києві не чекають ескалації конфлікту на Донбасі

Олександр Савицький
7 травня 2018 р.

Початок четвертого президентського терміну Володимира Путіна не призведе до загострення ситуації на Донбасі, вважають українські експерти. Але не виключають, що це може статися пізніше.

https://p.dw.com/p/2xJiL
Петро Порошенко і Володимир Путін на переговорах у Мінську, 26 серпня 2014
Петро Порошенко і Володимир Путін на переговорах у Мінську, 26 серпня 2014Фото: picture-alliance/dpa/M. Lazarenko

Початок нового шестирічного президентського терміну Володимира Путіна не обіцяє Україні великих перспектив, вважає більшість опитаних українських політиків та політологів. Вони впевнені, що від більш жорстких дій Росії та загострення через це ситуації на Донбасі стримують лише західні санкції проти Кремля і скорочення економічних та військових ресурсів РФ. Лише деякі експерти вірять у бажання Кремля знайти з українською владою компроміс і завершити конфлікт на Сході України.

Фактори стримування Росії

Оглядачі здебільшого відмовляються давати прогноз розвитку ситуації на весь шестирічний період правління Володимира Путіна через, як вони вважають, непередбачуваність поведінки як самого президента РФ, так і всієї російської правлячої верхівки.

Петро Порошенко і Володимир Путін, 2014 рік
Петро Порошенко і Володимир Путін, 2014 рікФото: picture-alliance/dpa/C. Ena

Так, директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов в інтерв'ю DW припустив, що у найближчі місяці Москва буде зайнята "переварюванням дипломатичних скандалів і розширенням західних санкцій щодо російських олігархів". З цієї причини у Кремля поки немає чіткої концепції, чи варто й надалі загострювати відносини із Заходом та підвищувати активність у різних локальних і регіональних конфліктах, вважає Толстов.

Іншими факторами, які стримують російську агресію, стануть неминучі перестановки у вертикалі влади і проведення в РФ Чемпіонату світу з футболу. "Водночас немає жодних підстав вважати, що Москва піде на поступки щодо проблеми  миротворчої місії ООН на Донбасі. Таким чином, консервація військового конфлікту низького ступеня інтенсивності на Донбасі на півроку абсолютно очевидна, і, швидше за все, вона триватиме до завершення президентських виборів в Україні навесні 2019 року", - припустив Толстов.

Можливості Путіна для маневру

На відміну від нього, київський політолог Віктор Небоженко вважає, що початок нового президентського терміну Володимира Путіна відкриває для нього можливість маневру. Але при цьому в Путіна залишається проблема, як зберегти обличчя. "Для північнокорейського диктатора Кім Чен Ина це було не меншою проблемою, але він знайшов шлях її розв’язання. Так само і Путін, я думаю, буде шукати вихід з української авантюри і, перш за все, з Донбасу", - сказав Небоженко в інтерв'ю DW.

Українські військові на Донбасі (фото з архіву)
Українські військові на Донбасі (фото з архіву)Фото: picture alliance/dpa/A. Vlasova

 Він не виключив, що частина російського генералітету штовхає Путіна на продовження військового конфлікту, але в Кремлі розуміють, що ресурси для цього обмежені. "Нещодавня заява Путіна про те, що для модернізації армії потрібно не менше чотирьох років, в перекладі з дипломатичної мови означає, що в найближчі чотири роки не буде жодного наступу", - вважає експерт.

Сурков і стратегія Росії щодо України

На відміну від Небоженка, депутат Верховної Ради від "Блоку Петра Порошенко" Вадим Денисенко не бачить жодних серйозних намірів Кремля щодо миротворчої місії на Донбасі чи пошуку будь-яких шляхів примирення з Україною. Депутат упевнений, що в Росії ще немає структури або будь-якої групи людей, які б відповідали за розробку політики щодо України. "Відповідальний за переговори по лінії Україна-Росія Владислав Сурков фактично на сьогодні є "збитим льотчиком", - вважає Денисенко. За його спостереженнями, останній рік в Росії пройшов під знаком "передачі справ України" від Федеральної служби безпеки (ФСБ) до Служби зовнішньої розвідки Росії (СЗР).

"Як наслідок, немає жодної чіткої стратегії щодо України, а є окремі люди, які лобіюють свої особисті, перш за все, економічні інтереси. Тому висока ймовірність того, що розвитку військового конфлікту не буде, але будуть спроби створення точкових конфліктів в окремих регіонах України під час президентської передвиборчої кампанії", - зазначив Денисенко.

Миротворці ООН і примарна надія на компроміс

Тліючий військовий конфлікт на Донбасі залишиться без істотних змін через неможливість Росії розпочати наступ, бо стрімко тануть ресурси, вважає експерт аналітичної групи Geostrategy Володимир Денисюк.

На його думку, інавгурація Путіна - це "святкування краху російської зовнішньої політики", яка призвела до того, що тиск на країну чиниться з усіх боків. "Ми чекаємо введення миротворчої місії на Донбасі вже кілька років, але цьому протистоїть цинічний підхід Росії, яка хоче розмістити миротворців тільки на лінії розмежування", - каже Денисюк.

Директор київського Центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський, зі свого боку, застерігає київську владу від очікувань того, що всі проблеми у відносинах з Кремлем будуть розв’язані за рахунок посилення антиросійських санкцій Заходу. "Ці мрії закривають дорогу механізмам реального компромісу. Я вважаю, що Росія, як і раніше, зацікавлена ​​в тому, щоб Донбас повернувся в Україну", - заявив Погребинський.

На його думку, Володимир Путін дочекається закінчення Чемпіонату світу з футболу і після цього почне "активні дії" на Донбасі. Уявлення про те, що чим гірше відносини Росії із Заходом, тим краще для України - помилкові, упевнений Погребинський. "Якщо Путіна і далі будуть заганяти в глухий кут, партія війни в Росії отримає більше можливостей впливати на управлінські рішення, ніж сьогодні", - підсумовує Михайло Погребинський.

"Покоління Путіна": очікування від президента РФ після четвертої інавгурації (07.05.2018)

Пропустити розділ Більше за темою