Непросте запитання
7 грудня 2012 р.
У 2011 році прибутки Німеччини становили майже 2570 мільярдів євро, тобто знову більше, ніж у попередньому році. Принаймні такі дані оприлюднило Федеральне статистичне відомство Німеччини, підсумувавши усі відповідні повідомлення підприємств, економічних об'єднань, а також торговельних палат. Утім, наскільки такі "голі" цифри відображають рівень добробуту німецьких громадян? Знайти відповідь на це запитання 2011 року заповзялися 34 депутати німецького Бундестагу, серед яких представники усіх партій та обох статей. Важливою мотивацією стали, зокрема, результати опитувань провідних соціологічних інститутів Німеччини, згідно з якими німецькі громадяни нерідко вважають, що "там, нагорі, взагалі більше не знають, в чому полягають наші проблеми і потреби".
Фінансова криза та поглиблення прірви між бідними та багатими у суспільстві водночас засвідчили, що система дає збої, та поставили під сумнів твердження про те, що економічне зростання за будь-яку ціну є гарантією майбутнього добробуту. Соціал-демократка Даніела Кольбе, яка очолила робочу групу разом з християнським демократом Маттіасом Циммером, розповіла DW, що усі депутати, незалежно від партійної приналежності, одностайні в тому, що одне тільки економічне зростання ще нічого не говорить про добробут суспільства. Саме тому парламентарі розробляють новий каталог критеріїв для вимірювання рівня добробуту населення.
Модель внутрішнього валового… щастя?
Буддистське королівство Бутан визначає щастя своїх громадян як головний критерій добробуту і вимірює показники "внутрішнього валового щастя". А право на щастя вважається головною метою державної політики. У Німеччині до такого навряд чи дійде, відразу попереджає Даніела Кольбе, але дещо німецькі депутати таки хочуть запозичити у таких країн як Еквадор, Болівія та Великобританія. Наприклад, на замовлення британського уряду, аби з'ясувати, що робить британців "багатими і задоволеними", проводять таке собі "опитування щастя".
Депутати з парламентської робочої групи також орієнтуються на здобутки соцопитувань. Згідно з аналізом Німецького інституту економічних досліджень, німці зараховують до складових добробуту такі речі як доступ до медицини, соціальні контакти, участь в житті суспільства, безкоштовна освіта впродовж усього життя, а також хороша робота. При цьому життя має бути безпечним для довкілля, аби і наступні покоління мали шанс на добробут. "Якщо брати до уваги екологічні аспекти, то з'ясовується, що багато речей, які розуміють під добробутом, мають досить високу ціну",- каже Кольбе. В даний момент ціну цю сплачують, однак, не німці, а люди, що живуть деінде на планеті або ще навіть не народилися, пояснює керівниця робочої групи Бундестагу.
Німецькі плани на добробут
Якщо німці не розуміють під добробутом їзду на величезному дорогому автомобілі, три відпустки на рік та постійне підвищення зарплат, тоді і політика в майбутньому могла б планувати життя суспільства інакше. Члени "Дослідницької комісії зростання, добробуту та якості життя", як офіційно називається робоча група, вже домовилися про перші конкретні цілі. Економічна система, зокрема процес найму людей на роботу, має більше орієнтуватися на потреби людей. Це означає, що працю мають більше цінувати і захищати, водночас вона не повинна відігравати таку центральну роль в житті, як досі. "Ми не зможемо відмінити "білчине колесо", але треба, щоб у людей були фази, коли вони можуть менше працювати, аби підвищувати свій рівень освіти або дбати про дітей та старих батьків", - пояснює 32-річна соціал-демократка.
Фінансових ексцесів за рахунок населення треба в будь-якому разі уникати. "Є одностайність у тому, що у галузі фінансових ринків необхідна більш сувора регуляція",– каже Даніела Кольбе. Наприклад, банки мали би у майбутньому підвищувати частку власного капіталу. Щоправда, яку роль має відігравати орієнтація економіки на зростання, в комісії ще не вирішили.
"Утримати" добробут
Серед суперечливих питань - гарантований мінімум доходів для громадян. Задля добробуту варто також було б заохочувати громадян до відмови від надмірного споживання. Про те, як це зробити, теж ще сперечаються, повідомила Даніела Кольбе. Вона, утім, виступає за формування суспільства з більш справедливим розподілом доходів – наприклад, за рахунок більш суворої податкової системи.
У процесі роботи група в будь-якому разі з'ясувала, що добробут промислової німецької нації, яку прийнято вважати дуже багатою, стає дефіцитом. "Постійно виникають все нові "незручні" питання",- нарікає Даніела Кольбе. Якщо, приміром, вимагати від людей заощадливості, то відразу постає питання, а як у разі обмеження споживання розвиватимуться економічне зростання та кількість робочих місць. Даніела Кольбе розмірковує: "Можливо, потрібно переглянути всю систему". Як би там не було, передбачається, що результати роботи групи депутатів про "виміри добробуту" будуть представлені на розгляд Бундестагу у травні 2013 року.