1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Українці проти руйнації українсько-польського порозуміння

Олександр Савицький12 липня 2016 р.

Заява лідера правлячої у Польщі партії "Право і справедливість" Ярослава Качинського, який назвав "геноцидом" знищення поляків на Волині у 1943 році, викликала негативну реакцію українських політиків та істориків.

https://p.dw.com/p/1JNlt
Польський прапор
Фото: picture alliance/blickwinkel/artifant

Заяву Ярослава Качинського, як і недавню постанову Сенату Польщі, де події 1943 року на Волині також названі "геноцидом", голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар'єв назвав "проявом "русского мира" в головах польських політиків". На його думку, оцінку тим подіям мають давати історики обох країн. А виносити їх зараз в політичну площину - недоцільно і нерозумно. "Політичну крапку в цій проблемі поставили президенти України і Польщі ще 1997 року. Зараз це хочуть переглянути польські політики, тоді як експертні, культурні, професійні середовища і моральні авторитети Польщі розуміють весь негатив від подібного рішення", - сказав DW депутат.

Ярослав Качинський
Ярослав КачинськийФото: picture-alliance/AP Photo/A. Keplicz

Тим часом українські депутати вже попередили своїх польських колег про неможливість проведення засідання Парламентської асамблеї України та Польщі, запланованої на 16-17 липня. Члени української частини цього органу розробили проект постанови Верховної Ради, в якому оцінка Сенатом Волинської трагедії називається "викривленою", а також "політично і історично некоректною". Всю відповідальність за можливу руйнацію українсько-польських відносин автори проекту постанови пропонують покласти на "ініціаторів односторонньої відмови від погодженої формули порозуміння між Україною і Польщею".

Свідчення фактів

Український історик та журналіст Данило Яневський навів на своїй сторінці у Facebook свідчення того, що слова Качинського про "геноцидну операцію" "частини командування ОУН та УПА" викликає питання з погляду історичних фактів. Яневський нагадав, що були дві Організації українських націоналістів (ОУН). Лідери однієї з них - на чолі зі Степаном Бандерою тоді були ув'язнені в нацистському концентраційному таборі "Заксенгаузен" і тому ніякої організаційної роботи за його межами проводити не могли.

Яневський запитує, яку саме Українську повстанську армію мають на увазі польські політики, оскільки їх налічується не менше шести. "УПА під командуванням Романа Шухевича була створена наприкінці 1943 року, тобто мінімум на чотири місяці пізніше Волинської масакри", - йдеться в дописі. У своїх висновках історик пише, що Волинська трагедія - це "обопільна різанина, влаштована колишніми громадянами Речі Посполитої польської та української національностей, римо-католиками та православними (а не греко-католиками) за конфесійною приналежністю".

Давня рана

Не погоджується з терміном "геноцид" щодо волинських трагічних подій і завідувач відділу Інституту історії України НАНУ Станіслав Кульчицький. В інтерв'ю DW він зауважив, що в результаті тодішнього міжетнічного конфлікту загинула приблизно однакова кількість і поляків, і українців. Але якщо поляки були вимордовані впродовж короткого проміжку часу, то українців послідовно винищували впродовж років. Причинами цього конфлікту науковець називає не лише утиски українців польською владою перед Другою світовою війною, а й економічні, політичні та національні пригнічення Варшавою українців ще від 1920-х років.

Кульчицький вказує, що історія знає небагато прецедентів замирення між народами після таких давніх, жорстоких і трагічних конфліктів. Одним з них він назвав загибель впродовж 1936-1939 років близько мільйона людей внаслідок війни в Іспанії. "Потім всі жертви з обох сторін були поховані в одному місці… завдяки цьому теперішня Іспанія є такою, якою вона є сьогодні. Більше я подібних історичних прецедентів не знаю", - уточнює науковець.

Він нагадує, що впродовж останніх 15 років між польськими і українськими істориками було багато контактів, спільних досліджень та дискусій з дослідження трагічних подій на Волині 1943 року. Зокрема, український професор Ігор Ільюшин захистив докторську дисертацію з теми Волинської трагедії і опублікував за цими матеріалами книгу, яка була перекладена польською мовою і видана в Польщі. "З наукової точки зору жодної проблеми тут нема. Є вплив частини польського суспільства на певних польських політиків, які заробляють собі на цьому політичний капітал", - підсумовує Станіслав Кульчицький.

Качинський про Волинську трагедію (11.07.2016)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою