1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Українське судочинство: реформа триває

Євген Тейзе6 листопада 2005 р.

Судова система України вже багато років перебуває у стані перебудови. І якщо необхідні країні закони і кодекси ще якось потроху приймаються, то для незалежності судочинства і доступності правового захисту для пересічного громадянина робиться явно недостатньо.

https://p.dw.com/p/AODq
Фото: AP

На з“їзді суддів України, який відбувся цього тижня у Києві, президент Ющенко оголосив про намір уряду підвищити заробітну платню суддів до рівня у понад три тисячі гривень на місяць. Таким чином голова держави сподівається докластися до боротьби із корупцією у судочинстві. Прокоментувати цей намір президента, а також хід реформування української юстиції ми попросили експерта німецького Фонду міжнародної правової співпраці Штефана Гюльсгерстера:

„У своєму намірі підняти зарплатню суддям президент Ющенко, на мою думку, має рацію. Це дуже значна складова незалежності суддів. Підняття зарплатні на певний рівень, який зменшує спокусу хабарництва, це крок у правильному напрямку. Важливо, однак, аби суттєве підвищення зарплат було здійснено на всіх рівнях, а не лише для суддів вищих інстанцій“.

Предсавництво Фонду правової співпраці працює у Києві вже понад десять років. Німецькі правники, а також українскі фахівці, які за підтримки фонду отримали освіту або стажувалися у Німеччині, надають консультативну допомогу уряду України у питаннях реформування системи юстиції. Крім того, експерти фонду беруть участь у розробці законів, які регламентують захист прав громадян. Серед актуальних питань становлення демократичної судової системи в Україні Штефан Гюльсгерстер виділяє впровадження інституту адміністративного судочинства:

„Закон про адміністративні суди, який набрав чинності 1 вересня цього року, є важливим кроком вперед. Це дозволило дещо розвантажити Верховний суд, який нині завалений справами на роки вперед. Тепер близько 12 тисяч справ будуть передані із Верховного суду до Вищого адміністративного суду. Звісно, нині немає умов для швидкого розгляду цих справ, але, принамні, процес пішов“.

На сьогодні обрано лише двадцять суддів Вищого адміністративного суду, в цілому їх має бути 65. Найбільший обсяг роботи у становленні адміністративного судочинства полягатиме у створенні матеріальної бази для нових судів, у відповідній кваліфікації суддів і подальшому удосконаленні законодавства.

Штефан Гюльсгерстер відзначає, що адміністративні суди дозволять більш ефективно розв“язувати суперечливі питання між державою і громадянином:

„Адміністративне судочинство меє на меті, зокрема, контролювати дії держави. Це інструмент, за допомогою якого громадянин може відстоювати і стверджувати свої суб“єктивні права. Адже ефективна юстиція передбачає не лише надання громадянам прав, але і можливості відстоювати їх“.

Експерт наголошує, що для кращого захисту прав громадян поряд із вдосконаленням законів і судів, необхідно підвищувати правову освіту громадян. Штефан Гюльсгерстер також закликає українців проявляти більше ініціативи, коли йдеться про їхні права:

„Важливо також, аби громадяни отримували більше знань про те, як вони можуть відстоювати свої інтереси за допомогою адміністративної юстиції. Вони мають навчитися використовувати цей інструмент. Свідомість громадян має підвищуватися до тої міри, аби вони знали, що можуть відстояти правду у суперечці із державою“.

Нині до сфери адміністративного права належать, зокрема, такі питання як реалізація виборчого права, питання сплати податків, дотримання правопорядку. На наступному етапі, зауважує експерт, має продовжитися удосконалення матеріального адміністративного права, тобто законодавства, яке встановлюватиме правові відносини у таких сферах як будівництво, регулюватиме сусідські відносини.

Штефан Гюльсгерстер переконаний, що Україна має запровадити законодавчі норми, які дали би незаможним громадянам доступ до гідної юридичної підтримки у судах, уможливили би допомогу адвокатів не тільки людям із грошима. Експерт Фонду правової співпраці звертає увагу на німецький підхід до вирішення цієї проблеми:

„У Німеччині для людей, які через фінансову скруту не можуть дозволити собі послуги адвоката, спеціальним законом передбачена допомога держави. А саме: держава перебирає на себе частину витрат на захист прав громадянина у суді. В залежності від соціального статусу і рівня доходів громадянина може витрати можуть бути покриті частково або повністю. Але така допомога призначається лише при розгляді таких справ, в яких громадянин має більш-менш реальні шанси на перемогу“.