Тотальна «бульваризація» або свобода преси по-хорватськи

Коли говорять про свободу преси у Хорватії, то автоматично згадують про убивство власника журналу „Nacional“ Іво Пуканіча, якому підклали бомбу в авто 2008 року. Утім, згодом з'ясувалося, що вбивство могло бути пов'язане і з мафіозними оборудками.

„Іво Пуканіч був не стільки журналістом, скільки тим, хто смикав за ниточки за лаштунками політичної сцени“, - каже журналіст хорватського інтернет-видання Index.hr Томіслав Клаускі. Тож, складно сказати, що його убивство було замахом на свободу слова у Хорватії. Але все одно, хорватська преса нині поставлена у дуже складні умови, розповідають місцеві журналісти.

Хто платить, той замовляє

Левова частка хорватських ЗМІ працюють сьогодні не для читачів, а обслуговують інтереси політиків і своїх рекламодавців. Це стосується як друкованої преси, так і електронних медіа. ЗМІ живуть не з продажу своєї продукції, а від рекламних надходжень,

«Це є джерелом інших проблем. Скажімо, до замовників, які оплачують більшість оголошень, ставляться особливо турботливо. Це, наприклад, банки, інтернет-провайдери або телекомунікаційні компанії», - каже Томіслав Клаускі.

За його словами, подекуди рекламодавці навіть вимагають приємне для себе висвітлення подій. Іншим прикладом впливу на ЗМІ є дозована передача інформації, розповідає Зельйка Антунович – представниця опозиційних соціал-демократів. «Важливу інформацію повідомляють тільки обраним журналістам. Зрозуміло, що в обмін на послугу у відповідь».

Суцільна бульваризація

За таких умов журналісти часто не ризикують серйозно підходити до важливих тем, намагаючись не нашкодити комусь із впливових політиків чи бізнесменів. Результатом цього стала суцільна «бульваризація» ЗМІ. Інформаційний простір заполонили гламурні репортажі з вечірок і святкувань. Колишній хорватський президент Стіпе Месич піддає критиці такий стан речей.

«Я вважаю провиною власників приватних ЗМІ те, що їхні погляди спрямовані лише на прибутки. Вони повністю забули про відповідальність перед суспільством. Особливе занепокоєння викликають суспільні ЗМІ. Навіть вони піддалися «бульваризації», що домінує нині на хорватському медіаринку», - каже Месич.

У ЗМІ, затиснутих у жорнах політиків та рекламодавців, немає місця для критичної журналістики. Це визнає і президент спілки журналістів Хорватії Зденко Дука: «Я вважаю, що ЗМІ нині недостатньо переймаються своєю суспільною роллю. Вони повинні бути критичними, повинні контролювати політиків та інших впливових людей. Вони ж це роблять недостатньо».

Найбільша халепа – економічна залежність преси, адже проблема полягає не в поганій освіті журналістів чи нездатності готувати якісні матеріали. Журналіст, який тремтить за своє робоче місце, знаючи, що може будь-якої миті бути звільненим, коли довкола ліквідовують цілі редакції, не хоче братися за проблемні теми. Тож, як відзначають оглядачі, ЗМІ у Хорватії є вільними, а от журналісти – ні.

Автор: Таня Маунтер / Наталя Неділько

Редактор: Роман Гончаренко