Торгівля дітьми - злочинний бізнес

В усьому світі щороку продається щонайменше 1 мільйон 200 тисяч дітей. За прибутком для організованої злочинності торгівля людьми посідає третє місце - після торгівлі наркотиками та зброєю. Торгівля дітьми має багато облич, вона існує скрізь у світі і все більше і більше дітей потрапляє в павутину міжнародної організованої злочинності. Враження, що дітьми торгують лише в напівфеодальних країнах, - неправильне, сказав в інтерв"ю "Німецькій хвилі" Фердінандо Імпозімато, італійський суддя, який консультує Організацію Об"єднаних Націй з питань торгівлі людьми. В переліку країн, звідки нелегально вивозять дітей, щоб продати їх на сучасному невільницькому ринку, зокрема через Інтернет, є і Україна, і Росія. Одне з джерел постачання дітей - дитяча безпритульність. Кореспондент "Німецької хвилі" Уте Шеффер розмовляла з такими дітьми в українській столиці. Ось що говорить Руслан: "Мені десять років. Я тут уже давно, років два, мабуть. Ночую тут у "ничці". Нас тут таких чоловік 20-30 на метро "Лівобережна". Багато з цих дітей вже побували в державних дитячих притулках, але втекли звідти. Один з них - Павло: "Це я втік. Бо мені там не подобається. Не подобається - і все. Мені тут краще. А що мені там може подобатися - під їхніми законами. Там б"ють по нирках вихователі..." На "Лівобережній" таких хлопців та дівчат - два десятки, всього в Україні 24 тисячі. Принаймні, так говорить Міжнародне товариство з прав людини. Точніших цифр в української держави нема. Саме такі як Руслан та Павло потрапляють у першу чергу в тенета мафії і як виконавці кримінальних доручень, і як живий товар. За даними ООН, щороку лише із Східної Європи в Західну продається 120 тисяч хлопчаків та дівчат, зокрема як сексуальні раби та рабині. Говорить італійський суддя Фердінандо Імпозімато: "У багатьох країнах Європи є потужні синдикати з торгівлі людьми - наприклад, у Росії та Албанії. Це ті країни, в яких такий продаж ведеться, на жаль, навіть через Інтернет. Відповідальність лежить, звичайно, і на західних країнах, які створюють попит. Тобто, існує ринок. Відтак, пропонуються на продаж діти - у Західній Європі є великий попит на дітей". Йдеться, зрозуміло, не про легальне всиновлення, а про злочинний продаж. Торгівля йде не просто з пункту А до пункту Б. Такі оборудки втягують у своє коло велике число країн і людей, для цього в мафіозних організаціях розвинута добра інфраструктура. Часто для торгівлі дітьми використовуються ті ж канали, що й для торгівлі наркотиками та зброєю, говорить італійський експерт. "Надзвичайно важливо подолати продаж дітей через Інтернет. Але це не так просто. Інтернет - це жахливий засіб, за допомогою якого торгівля жінками й дітьми може бути розширена". Але співпраця в цій галузі може розпочатися лише тоді, і в цьому впевнений Фердінандо Імпозімато, коли торгівля дітьми перестане бути темою, на якій лежить табу в державних і правоохоронних органах усіх країн. "Ми повинні зробити суспільство чутливішим до цих проблем, щоб побороти замовчування, подолати закон мовчання, який існує довкола торгівлі людьми". Подолати мовчання треба і довкола українських безпритульних дітей. Бо лише подолавши цю мовчанку, держава змушена буде приділити і Русланові, і Павлові, й іншим десяткам тисяч не формальну, а реальну увагу. А поки що ними займаються переважно благодійні фонди... Ось що говорить про ставлення української держави до таких фондів соціолог Надія Комарова: "Один дуже високий чиновник якось мені сказав: "Держава постачає вам безпритульних. І тому фонди повинні бути вдячні державі за те, що в них є чим займатися". Вдячними державі повинні бути, вочевидь, не лише добродійні фонди, але й мафія. Саме вона заробляє на таких дітях мільярди доларів. Уте Шеффер, Анна Ґрабовскі