Теракти в Іраку - кінець іракської мрії Буша?

Багато коментарів у німецькій пресі присвячено останнім подіям в Іраку, де в неділю було збито ракетою американський військовий гелікоптер. Газета РЕЙН-ЦАЙТУНҐ з Кобленца пише:

Дуже ймовірно, що з обстрілом американського військового гелікоптера західніше Багдада було врешті перейдено ту червону смугу, за якою американці стають налаштовані негативно до політики уряду Буша. Всі газети країни почнуть розписувати товстими літерами, що ракети класу "земля-повітря" не лише підстрелили гелікоптер з екіпажем, а й збили з неба високу іракську мрію. Знову прокинуться спогади про В"єтнам і Сомалі, про воєнні авантюри американців, які принесли їм лише численні жертви серед солдатів.

У коментарі газети ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД звучить заклик до уряду Джорджа Буша чимскоріше виправити помилки в іракській політиці:

Після чергових кривавих терактів у Білому домі помітні зміни щодо іракського курсу. Уряд Джорджа Буша міркує над тим, як відновити діяльність іракської армії, щоб навести лад у країні. Це можна тлумачити як визнання, що розпуск збройних сил Саддама після завершення війни був помилкою. У США більше не залишилося вибору. Смерть щонайменше 15-ти солдатів внаслідок обстрілу військового гелікоптера у неділю став жахливим завершальним акордом у низці поганих новин минулого тижня. Підтримка політики Буша впала в США за цей час до 56 відсотків. Для сполучених Штатів час уже виправити свої помилки. Таким чином вони б дали позитивний сигнал не лише іракському народу, а й власному, що уряд має здатність вчитися на своїх помилках.

Тему продовжує МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНҐ з Франкфурта-на-Одері:

Що глибшою ставатиме іракська трясовина, тим сильніше зростатиме безпорадність у Вашингтоні. Президент Буш уже повинен серйозно переживати за успіх виборів, які відбудуться наступного року. Колись такий самовпевнений міністр оборони Рамсфелд тепер визнає, що справи в Іраку не розвиваються в позитивному напрямку. Щоразу важче стає зберігати хорошу міну. Голова американської адміністрації в Іраку Пол Бремер тепер покладає надії на створення іракських сил безпеки. Але ситуація навряд чи від цього покращиться, швидше вона розвиватиметься у напрямку громадянської війни.

Перейдемо до інших тем. Візит ізраїльського прем"єр-міністра Аріеля Шарона до Росії коментує газета НОЄ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНҐ:

Тісна дружба не об"єднує Росію та Ізраїль. Навпаки: Москва традиційно вважалася другом арабів. Путін, зокрема, був одним з найгостріших критиків побудови Ізраїлем захисного муру на кордоні з палестинською автономією. Насупившись, єрусалимський уряд кидає погляд на нову резолюцію ООН щодо конфлікту на Близькому Сході, яку пропонувала внести Росія. Всі ці передумови мали б стримати Шарона. Але тим не менше ізраїльський прем"єр таки поїхав до Москви, аби продемонструвати спільність інтересів Росії та Ізраїлю. Наприклад у боротьбі з ісламським тероризмом. Знаменно, що візит Шарона до Москви відбувається саме в той момент, коли боротьба за мир у самому Ізраїлі вийшла з фази жевріння, перестала бути підпільним рухом нікчемної меншості. Щоразу більше ізраїльтян виступає проти колонізації Палестини.

На нараді, яку новий президент Європейського центробанку днями провів з міністрами фінансів країн, що входять до єврозони, йшлося в першу чергу про маастрихтську угоду щодо стабільності євро, умови якої вже тричі поспіль порушили Франція та Німеччина. Газета ГАНДЕЛЬСБЛАТТ у своєму коментарі з цього приводу пише:

Жан-Клоду Тріше не позаздриш. Під час першої зустрічі його як президента Європейського центрального банку з міністрами фінансів країн-членів Євросоюзу він мусив із жахом спостерігати, як вони точать сокири на маастрихтську угоду. Зрештою після того, як комісар ЄС з валютних питань Педро Сольбес - головний охоронець єврсоюзівського договору - несміливо натякнув, що бюджетні гріхи Франції та Німеччини не виходять за рамки концепції функціонування валютного союзу, то угода втратила свої останні сили. Якщо ж міністри ще й відкинуть запропоновані комісаром пропозиції Парижу як надто жорсткі, то маастрихстські угоди буде остаточно поховано.

Огляд німецької преси підготував Любомир Петренко.