1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Теракти в Стамбулі/ У Німеччині закрито першу АЕС

18 листопада 2003 р.

Німецькі газети широко коментують теракт у Стамбулі, де в суботу перед двома синагогами здетонували автомобілі з вибухівкою. Ось що пише з цього приводу ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЗОНТАҐСЦАЙТУНҐ:

https://p.dw.com/p/AM5M

"Фронт бійців за Великий ісламський схід" взяв на себе відповідальність за подвійний теракт коло стамбульських синагог. Але почерк вказує радше на Аль-Каїду. Хоча "Фронт" і наводив жах у Туреччині в 90-х роках. Але тоді, коли їхні керівні структури ще були в порядку, вони були в змозі провести "лише" кілька дрібних терактів. Так, "Фронт" розпочав свою реорганізацію. Але напади, як ті, що були проведені в суботу на синагоги, цим ісламо-анархістам не по зубах. Останнім часом турецькі спецслужби попереджали про можливі теракти організації Аль-Каїда в Туреччині. "Фронт бійців за Великий ісламський схід" дає своїх бійців, Аль-Каїда, якій при діяльності на чужій території потрібна підтримка місцевих жителів, надає в їхнє розпорядження інструменти терору. Таким чином обидві організації можуть доповнювати одна одну",

- важає ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЗОНТАҐСЦАЙТУНҐ і веде далі:

"Якщо буде доведено, що за подвійним терактом стоїть Аль-Каїда, тоді можна говорити, що вона має на меті дві адреси: Туреччину та Ізраїль. У Туреччині борцям за віру може не подобатися те, що мусульмани там обрали для себе світський шлях розвитку і повертаються обличчям до Заходу. Ізраїлю Аль-Каїда сигналізує, що терористична мережа розпочала свій похід на Захід і взяла на приціл Ізраїль. І саме це лякає. Окрім того ісламо-анархісти сповіщають світу, що їхня боротьба є глобальною, що ці бородаті фанатики битимуться не лише в Афганістані та Кашмірі, в Боснії та Чечні. Ще залишається іскра надії, що розслідування вкаже лише на внутрішні турецькі мотиви. Якщо ні, то треба побоюватися, що такі теракти скоро струснуть й інші великі міста Заходу".

Такої ж точки зору дотримується і ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ АМ ЗОНТАҐ:

"Дуже можливо, що теракти в Стамбулі спрямовані проти ізраїльсько-турецького зближення. Особливу відразу фундаменталістів викликає та обставина, що новий ісламський уряд на чолі з віруючим мусульманином Ердоганом продовжує таку політику. Він навіть збільшив темп проведення демократичних реформ. Тому нині треба - з точки зору терористів - зробити все, щоб Європа відвернулася від Туреччини. Бо курс, який проводить Ердоган, відповідає двом головним напрямкам миротворчого процесу на Близькому сході. По-перше, це взаєморозуміння між арабськими і в цілому мусульманськими країнами та Ізраїлем. А по-друге, це демократизація ісламських суспільств, які важко піддаються такому необхідному для них сьогодні оновленню".

Тему продовжує видання КУРІР АМ ЗОНТАҐ:

"Терористи все холоднокровно розрахували. Із своїми автомобілями з вибухівкою вони напали не на представництва Сполучених Штатів у Туреччині, які інтенсивно охороняються, а на єврейські синагоги в Стамбулі, коло яких стоїть усього двійко охоронців. При цьому варто звернути увагу не лише на малий ризик таких терактів. У конфлікті з войовничим фундаменталізмом і з терориcтичною організацією Ель-Каїда Туреччина є міцною складовою керованого Заходом альянсу. І вона є - попри всі вади її демократії - політично найсучаснішою мусульманською державою у світі. До цієї політичної відкритості належить і свобода віросповідування для євреїв. І саме тому тут нанесли удар терористи".

Чимало німецьких газет присвятило свої сторінки закриттю першої німецької атомної електростанції в містечку Штаде. Критично ставиться до цієї події видання НОРД-ВЕСТ ЦАЙТУНҐ з Ольденбурґа:

"Нині в Німеччині працюють лише 18 АЕС. Усі вони до 2020 року мають бути закриті. З огляду на радіоактивні відходи від виробництва струму на АЕС, які "світяться" десятиліттями, і на дороге перевезення їх на переробку до Франції та Англії, таке рішення видається дуже розумним. Але з точки зору енергетики та політики захисту клімату з"являються нові проблеми. Приміром, ще досі не з"ясоване питання, звідки надійде струм, який німці так полюбляють великими порціями брати з розеток, після закриття АЕС".

Так само скептично налаштована щодо перспектив закриття АЕС і газета МІТТЕЛЬДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ з міста Галле:

"Рішення про вихід з ядерної енергетики, за яким в 2021 році в Німеччині не буде більше атомних електростанцій, стоїть на глиняних ногах. Воно є чинним доти, доки в Берліні урядує "червоно-зелена" коаліція, тобто більш-менш гарантовано до 2006 року. До тих пір міністр довкілля Тріттін - теж більш-менш гарантовано - зможе підштовхнути до закриття ще принаймні одну чи дві станції. Те, що станеться далі, залежить від результатів наступних парламентських виборів. І в цьому полягає принципова дилема рішення. Воно було ухвалене без загальнополітичного консенсусу, як того вимагала ця центральна енергетична тема. І голова Християнсько-демократичнго союзу Анґела Меркель не приховує того, що її партія в разі перемоги на виборах почне виходити з процесу виходу з ядерної енергетики". Огляд німецької преси підготував Віктор Тимченко