Тепер і німці мають можливість більше дізнатися про життя Юлії Тимошенко
24 квітня 2006 р.
“Вона переступає поріг, двері з гуркотом зачинаються. В ніс шибає кислятиною, гірким потом, хлоркою і пилом... Навалюється тюремна тиша... Тендітна невисока жінка ставить на підлогу сумку і обережно сідає на неї. Норкова шуба треться об брудну підлогу. Здається, в сумці немає нічого крихкого. Мило, рушник, теплі речі, зміна білизни, пакетики зі супом, зубна паста, крем. Чоловік, якого заарештували півроку назад, детально розповів, що треба з собою брати“, - так у першому розділі біографії Юлії Тимошенко, її автори Дмитро Попов і Ілля Мільштейн натуралістично представляють переживання головної героїні після її прибуття до камери Лук’янівської тюрми в 2000-му році. Де їм вдалося розкопати такі деталі? На якому матеріалі будувалася біографія? Говорить Дмитро Попов:
„Це ми зробили на основі інтерв'ю. Вона давала дуже багато інтерв'ю про свої тюремні переживання. Перневажна більшість матеріалів, якими ми користувалися під час написання книги, – різкі й критичні. Сюди слід додати матеріали з російської преси періоду правління Кучми. Пізніші джерела – менш цікаві”.
Дмитро Попов – кінодокументаліст, вчився в Москві та Мюнхені. В останні роки правління Кучми він часто відвідував Київ, був свідком акцій протесту опозиції. Особа Юлії Тимошенко так надихнула Попова, що спочатку, після особистої зустрічі, приводом для якої стало інтерв'ю на замовлення берлінської газети «Фрайтаг», він навіть вирішив зняти про неї фільм. Але через низку причин згодом зупинився все ж таки на книзі:
“Вона мені страшенно сподобалася. Вона захоплююча, яскрава, дуже сильна особа. Звичайно мене вразив її масштаб мислення.”
Дмитро Попов вважає, що причиною відставки Юлії Тимошенко з посади українського прем'єра у вересні минулого став парадокс, який полягає в тому, що ані вона, ані президент України Віктор Ющенко не можуть існувати ні поруч, ні окремо. Тимошенко прагне рухатися в абсолютно протележному напрямку, ніж Ющенко, який виступає за ліберально-капіталістичну модель розвитку. На Заході Тимошенко сприймають, як соціал-демократа, дивуючись при цьому, чому вона пропонує Україні шлях, від якого зараз поступово відмовляється Західна Європа: навіть німецькі соціал-демократи сьогодні проявляють схильність до ліберальних ідей. Димтро Попов:
„Мене це вразило під час нашого інтерв'ю. Вона справжній соціал-демократ, і при цьому соціал-демократ старого зразка, а саме кінця XIX-го початку XX-го століття, коли люди вірили у велику соціальну утопію. Так, її концепція виглядає незвично на тлі пострадянського капіталізму: величезні соціальні виплати, підняття пенсій, заробітної платні.”
При цьому, наголошує далі Попов, Тимошенко має чітку економічну концепцією: ринок слід завантажити грошима, і дати можливість цим грошам працювати.
“У неї чітка концепція житлового будівництва, напівдержавного іпотечного кредитування. Вона переконана, що завдяки одному новому робочому місцю в будівельній галузі виникне чотири робочих місця в інших сферах. Вона вірить в сильну державу, здатну керувати власністю і економікою, здатну втручатися в економічний процес”.
У своїй книзі Дмитро Попов і Ілля Мільштейн звернули увагу й на недешеві вбрання Юлії Тимошенко, які навряд чи дозволили собі інші борці за соціальну справедливість, наприклад - Роза Люксембург і Клара Цеткін:
“Одним з основних двигунів і мотивів всього покоління “нових росіян” або “нових українців” є те, що вони не люблять своє бідне дитинство. Вони не люблять свої дитячі фото, а тому споруджують навколо себе розкішні нові інтер'єри і викидають все, що нагадує їм про злидні, в яких колись росли. Мені здається, що одяг Юлії Тимошенко ніщо інше, як відлуння дитинства і юності. Уявіть собі 17-18-річну Юлію, молоду ефектну дівчину, що мріє красиво і шикарно одягнутися в Дніпропетровську кінця 70-х!”
Автори біографії «Юлія Тимошенко» не забули і про знамениту косу, що з'явилася в їхньої героїні кілька років тому. Дмитро Попов вважає, що Тимошенко - перша в світі жінка-політик, яка почала, і не без успіху, експериментувати зі своїм волоссям. І на завершення ще раз нагадаємо, книга “Юлія Тимошенко. Майбутнє України після помаранчевої революції” вийшла друком у кельнському видавництві “Dumont“ і коштує 18 євро 90 центів.
Олександр Павлов