Суд з прав людини осудив «запобіжне» ув’язнення сексуальних злочинців у Німеччині

Оскільки в Німеччині скасовано смертну кару, запобіжне ув’язнення (Sicherungsverwahrung) вважається найсуворішим покаранням. На відміну від позбавлення волі, таке ув’язнення не є карою за злочин. У першу чергу йдеться про захист населення від небезпечних злочинців, які вже відсиділи свій термін. Якщо експерти-психологи вважають засуджених і надалі небезпечними, їх можуть залишити у в’язниці, щоб запобігти новим злочинам. Це стосується не лише тих, хто скоїв сексуальні злочини.

Суперечливим з юридичної точки зору вважається запобіжне ув’язнення постфактум. Наприклад, якщо особлива небезпека злочинця для суспільства з’ясується тоді, коли він уже сидітиме в тюрмі. Суд у Страсбурзі вважає це порушенням права на свободу та безпеку, записаного в Конвенції з прав людини. Німеччина тепер зобов’язана виплатити чотирьом позивачам компенсації від 25000 до 75000 євро.

Німеччина досі є зразком

Це не перший вирок у цій справі. У грудні 2009 Європейський суд з прав людини постановив, що подовження запобіжного ув’язнення «заднім числом» суперечить Конвенції з прав людини. У результаті кількох особливо небезпечних сексуальних злочинців було випущено на свободу. За деякими з них цілодобово стежить поліція.

За останні десять років число злочинців, які перебувають у запобіжному ув’язненні, зросло в Німеччині вдвічі – від 257 до близько 500.

На відміну від України чи Росії Німеччину рідко осуджують у Європейському суді з прав людини. Якщо це трапляється, то йдеться про юридичні тонкощі, каже німецька суддя в Страсбурзькому суді Анґеліка Нуссберґер. «Німецький Конституційний суд ухвалює рішення на підставі Основного закону, а Європейський суд з прав людини – Конвенції з прав людини“, - сказала вона в інтерв’ю агентству dpa. На думку Нуссберґер, застосування норм правової держави у ФРН досі є «зразковим у світі».

Роман Гончаренко / dpa / dapd
Редактор: Христина Ніколайчук