Страхування від атомних катастроф – відповідальність дуже обмежена

Фінансові наслідки атомної катастрофи є настільки тяжкими, що в усьому світі немає страхувальника, який би взяв на себе відповідальність за такий ризик. Керівник Німецького товариства страхування ядерних реакторів (DKVG) Дірк Гарбрюкер пояснює, що їхнє об'єднання не завжди мусить платити. DKVG муситиме відповідати за ризики і АЕС "Фукусіма", взяті на себе за договорами перестрахування, але обмежено. "Загалом ми беремо на себе японські ризики. Але за винятком землетрусів, повеней чи вивержень вулканів",- каже Гарбрюкер.

Складна схема

У німецькому DKVG об'єдналися в своєрідний атомний пул німецькі страхувальники. Це система, що функціонує за складними правилами. Атомний пул покриває до 256 мільйонів євро збитків кожній АЕС. Власники АЕС відповідають за всі збитки, які перевищують цю суму, своїми власними статками. Крім того, існує законодавче зобов'язання забезпечити гарантію того, що кошти буде покрито. Таким чином, виникло щось на кшталт солідарного товариства чотирьох великих власників-розпорядників німецьких АЕС.

Якщо ж збитки будуть більшими, ніж спроможна сплатити компанія, котра експлуатує АЕС, тоді залучаються кошти енергоконцернів. Вони відповідають за збитки обсягом два з половиною мільярди євро. "У Німеччині, наприклад, держава виступає лише надавачем субсидій, якщо зі страхувальника або з розпорядника АЕС нічого взяти",- пояснює Гарбрюкер. За його словами, досі у Німеччині ще не було жодних істотних збитків, завданих аваріями на АЕС, а 1986 року, коли вибухнув реактор на Чорнобильській АЕС в Україні, подібних законодавчих норм взагалі не існувало. "Тоді, в часи колишнього Радянського Союзу, не було взагалі системи страхування відповідальності, тоді нічого не страхувалося. Тому ні місцеві, ні міжнародні страхувальники нічого не відшкодовували. А в Німеччині багато років тому ми виплатили невеличке відшкодування, приблизно 10-15 тисяч євро, але зараз складно сказати точно за що".

Небезпечно і не так дешево

Хоча в Німеччині досі не було значних аварій, місцеві активісти міжнародної організації Greenpeace голосно застерігають, що атомна енергетика залишається найнебезпечнішим способом одержання електроенергії. І не лише це, екологи наголошують, що "мирний атом" не є таким дешевим, як вважається. Як зазначається в одному з досліджень, проведених організацією, атомна енергетика у Німеччині починаючи від 1950 року коштувала понад 200 мільярдів євро державної підтримки, тобто грошей платників податків. І це ще не все, зауважує Тобіас Рідль з німецького представництва Greenpeace, адже якщо взяти до уваги, що радіоактивне сміття має зберігатися понад мільйон років, тоді дуже складно уявити справжній обсяг коштів.

Автор: Моніка Ломюллер / Наталя Неділько

Редактор: Захар Бутирський