Спостерігати, а не стежити

Третій раунд українських виборів припав на день, коли християни-католики й протестанти святкують Різдво. Але хто думав, що це завадить міжнародним спостерігачам приїхати в Україну, очевидно, помилився.

Яскравий приклад тому – ОБСЄ. Організація з безпеки та співробітництва в Європі відрядила в Україну понад тисячу спостерігачів, що вдвічі більше, ніж на другому турі. Спостереження за повторенням виборів українського президента стане найбільшою акцією за майже тридцятирічну історію ОБСЄ. Говорить голова місії організації в Україні Ґерт Гінріх Аренс:

”Для нас це величезне випробування. Від ОБСЄ на виборах буде близько 1300 спостерігачів. Переважна більшість приїде лише на кілька днів. Уже само по собі транспортування цих людей – величезна проблема, а ще готелі, інструктаж. Всі спостерігачі отримують спеціальні набори з усім необхідним, наприклад, бинтами. Це величезне завдання і тому така кількість спостерігачів – 1300 – це межа наших можливостей”.

Між тим загальне число міжнародних спостерігачів на українських виборах у багато разів більше. З одного боку, це спільна місія Бюро ОБСЄ з демократичних інституцій і прав людини, Європарламенту і трьох Парламентських асамблей – від ОБСЄ, Ради Європи і НАТО. З іншого - це тисячі спостерігачів від партій та неурядових організацій.

”Фактор Сі-ен-ен”

Що змусило цих людей відмовитися від затишного свята в колі родини й вирушити на кілька днів до України? З цим запитанням ми звернулися до Йенса Берендта, співробітника берлінського Центру з підготовки миротворчих операцій. Саме ця установа на замовлення ОБСЄ та МЗС ФРН займалася відбором і підготовкою німецьких спостерігачів на українські вибори. Берендт каже, що був уражений напливом бажаючих. Центр відібрав 110 спостерігачів, але кандидатів було втричі більше.

”З одного боку, ситуцію в Україні дуже активно висвітлюють мас-медіа і люди за цим слідкують. Особливо ті, хто, наприклад, займається Україною чи Східною Європою в університетах. Було дуже багато запитів з вузів, навіть студенти пропонували свої послуги. З іншого боку, певну роль зіграв так званий ”фактор Сі-ен-ен”. Коли весь світ відслідковує події в одній країні, люди хочуть бути, там, де робиться історія. Навіть термін проведення виборів у дні Різдва для багатьох не був проблемою”.

Центральну роль в оцінці українських виборів відведено групі, що об”єднує ОБСЄ та інші європейські організації. Від їхньої позиції залежить сприйняття виборів у світі. Попереднє голосування міжнародні спостерігачі назвали таким, що не відповідало низці демократичних стандартів. А це дало підстави Америці, а потім і Європі поставити під сумнів офіційні підсумки, згідно з якими в другому турі переміг Янукович.

”Зашкодити виборам можна завжди”

Нинішні вибори в Україні суттєво відрізняються від попередніх. Це і новий склад Центральної виборчої комісії, і змінений закон про вибори президента. На початку грудня парламент ухвалив поправки до цього закону, спрямовані на зменшення можливостей для фальсифікації виборів. У першу чергу це стосується голосування за відкріпними талонами, тобто - не за місцем проживання. На попередніх виборах була поширена практика, коли виборці з такими талонами голосували по кілька разів.

Але навіть хороший закон нічого не вартий, якщо його не дотримуються. Тому керівник місії ОБСЄ в Україні, німецький дипломат і колишній посол Ґерт Гінріх Аренс дуже обережний у своїх прогнозах щодо українських виборів. Чи буде голосування демократичним, залежить від волі українських політиків і чиновників, - каже Аренс і продовжує:

”Головна небезпека полягає в тому, що, по-перше, на виборчих дільницях голосуванню можуть зашкодити. Це можуть бути свідомі провокації. По-друге, залишається проблема списків виборців, які новий закон визначив за станом на 31 жовтня. Тоді вони були не бездоганними. Тобто, не виключено, що знову буде проблема у виборців, які не знайдуть себе у списках, або ж знову з”являться ”мертві душі” – прізвища людей, яких насправді не існує. Нарешті зберігається небезпека застосування тиску в спеціальних установах, тобто в тюрмах, у казармах, у певних освітніх закладах. Крім того, існує можливість масованих звернень до суду зі скаргами на перебіг виборів. Якщо є бажання, можливості зашкодити виборами є завжди. Але головні проблеми, які ми встановили на попередніх виборах, зараз здебільшого ліквідовано”.

ЗМІ й вибори: ситуація покращилася

Однією з проблем, про які говорить Аренс, була позиція українських мас-медіа. Міжнародні спостерігачі неодноразово критикували неврівноважене висвітлення виборчої кампанії. Головною претензією було те, що прем”єр Янукович мав більше ефірного часу, про нього повідомляли переважно позитивно. Натомість опозиціонера Ющенка нерідко обливали брудом.

Тепер ситуація змінилася. Попередній звіт ОБСЄ, оприлюднений у середині грудня, засвідчив більш-менш врівноважене висвітлення президентських перегонів. Принаймні, це стосується числа повідомлень про двох кандидатів. Ґерт Аренс пояснює це так:

”Справа в тому, що з одного боку, на тлі протестів проти фальсифікації виборів, журналісти повстали проти цензури. Це дуже позитивний сигнал особливо стосовно мас-медіа, що раніше дуже однобоко висвітлювали вибори. Тепер ситуація змінилася, і більше не можна говорити, що медіа повідомляють тільки на користь Януковича. Можливо, це пояснюється й тим, що кандидат Янукович тепер презентує себе як опозиційний кандидат і дистанцюється від президента Кучми”.

”Чорна пропаганда”

Такі позитивні, на думку ОБСЄ, зміни стосуються в першу українського телебачення. Зрештою, судячи з усього, справи виглядають менш оптимістично. Керівник місії ОБСЄ у Києві Аренс:

”Ми спостерігаємо чимало так званої ”чорної пропаганди”, тобто неприйнятної виборчої пропаганди. Наприклад, цього тижня в Одесі мені дали газету, де поруч розміщено дві фотографії. На одній зображені Гітлер, Муссоліні й Ґерінґ, що стоять на трибуні. На іншій – фотографія Ющенка, Тимошенко й Мороза. Це вже виходить за певні межі”.

Цей та інші випадки, про які стає відомо, спостерігачі реєструють у своїй доповіді. Але загалом, каже Аренс, ”чорна пропаганда”, або ”чорний піар”, як його називають в Україні , не матиме суттєвого впливу на голосування.

Хороший спостерігач – нейтральний спостерігач

Упродовж усієї виборчої кампанії в Україні лунали критичні голоси про зовнішнє втручання. Одні звинувачували в такому втручанні Росію, згадуючи візити до України російського президента Путіна, роботу російських консультантів на кандидата Януковича і його підтримку російськими ЗМІ. Інші обурювалися тим, що у виборчому штабі Ющенка працюють американські експерти, а західні політики й ЗМІ не приховують своїх симпатій до опозиційного кандидата. Такі обставини змушують міжнародних спостерігачів бути особливо обережними й виваженими. Говорить керівник місії ОБСЄ на виборах в Україні Ґерт Аренс:

”По-перше, ми дотримуємося суворого нейтралітету. Наприклад, в одному випадку мені довелося просити уряд певної країни відкликати одного спостерігача з нашої місії, який публічно виступав у Києві з оранжевим шарфом. Так не можна, ми повинні бути нейтральними. Українці самі повинні вирішувати, кого вони хочуть бачити своїм президентом – Ющенка чи Януковича. Я дуже пильно слідкую за тим, щоб ми дотримувалися цього нейтралітету. ОБСЄ – це не західна організація, до її складу входять усі колишні радянські республіки. Мене дуже радує той факт, що в нашій місії працюють росіяни та білоруси”.

Величезна кількість міжнародних спостерігачів, що прибули на переголосування президентських виборів до Україні, не гарантує захисту від імовірних фальсифікацій. У цьому переконані й голова місії ОБСЄ у Києві Ґерт Аренс, і експерт берлінського Центру, де готують спостерігачів, Йенс Берендт. Головне завдання спостерігачів на цих виборах, наголошує Берендт, - фіксувати можливі порушення і не більше.

”Спостерігати за виборами означає не стежити, не втручатися. Спостерігач має бути нейтральним і об”єктивним”.