1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Скорочення армії: головне не кількість, а якість?

Христина Ніколайчук, Захар Бутирський23 червня 2004 р.

У вівторок український парламент підтримав запропонований Міністерством оборони план модернізації національних збройних сил. Головна ідея полягає у скороченні багатотисячного напівдієздатного війська. З точки зору Європи, таке рішення є прогресивним. Утім, з певних внутрішньополітичних міркувань українська опозиція так і не підтримала такий крок Міноборони.

https://p.dw.com/p/AOPP
Українську армію необхідно модернізувати
Українську армію необхідно модернізуватиФото: AP

Вже до кінця року українська армія за кількістю має наблизитися до німецької: Бундесвер налічує 270 тисяч особового складу, в Україні залишиться 285 тисяч. Нагадаємо, що Верховна Рада не з першого разу погодила цей крок. На початку червня депутати вже ”провалили” проект, винесений на розгляд Президентом України. Для повторного розгляду цього проекту 15 червня забракло голосів. І лише після офіційного звернення Міноборони України до парламенту, закон про чисельність Збройних Сил знову постав на порядку денному у Верховній Раді. Докладніше розповість Захар Бутирський:

"Міністр оборони Євген Марчук запевнив депутатів, що скорочення не буде надто болючим. Адже, за його твердженням, проблему вирішать за рахунок зменшення призову та набору курсантів, ліквідації вакансій та перепідпорядкування. Наприклад, залізничних військ – Міністерству транспорту. Для тих, кого звільнять у запас, передбачено низку соціальних гарантій, таких, як працевлаштування, забезпечення житлом та грошові компенсації. Аргументи противників реформи – «Нашої України», комуністів та БЮТ – на парламентському засіданні не були почуті. Вони критикували зайву поспішність Міноборони та його готовність викинути на вулицю тисячі офіцерів. Парламент також обговорив питання обороноздатності країни та ухвалив рішення визнати роботу Кабміну в цьому плані незадовільною. Представник ”Нашої України” Володимир Яворівський заявив, що жоден із міністрів оборони, за вийнятком Костянтина Морозова та Віталія Радецького, серйозно не займався проблемами української армії. Решта міністрів, за його словами, змагалися, ”хто голосніше клацне закаблуками перед Президентом і скаже йому, що в армії все нормально”. Голова парламентського комітету з нацбезпеки та оборони Георгій Крючков у своєму виступі заявив, що за всі роки свого існування Збройні Сили України не отримали жодного сучасного зразка чи системи озброєнь. Переважна більшість авіаційної техніки, ракетних комплексів та інших видів зброї вичерпала свій ресурс або вичерпає у найближчі роки. Україна має бойову техніку 3-4-го поколінь, тоді як армії НАТО вже володіють 5-6-им поколіннями. Крючков також звернув увагу на непослідовність керівництва держави у проведенні цієї реформи. Так, за його словами, про наміри скоротити чисельність Збройних Сил України на 155 тисяч стало відомо рік тому з повідомлень газет, а тоді не було ще ні рішень Ради національної безпеки та оборони, ні указів Президента."

Відсутність закону, який би регламентував чисельність Збройних Сил, стримувала керівництво Міноборони від початку масштабних реформаторських процесів, вважають українські експерти. Головною проблемою на цьому шляху є забезпечення звільнених військовослужбовців, вважає заступник редактора журналу ”Камуфляж” Сергій Бабаков:

”За даними прес-служби Міноборони, понад 46 тисяч військовослужбовців не мають житла. Ще 6 тисяч військових пенсіонерів пішли у запас, не отримавши житла. Цього ж року, згідно з планом реформи, буде звільнено ще близько 9 тисяч вояків, що мають право на отримання квартир.”

Німецький політолог Александер Отт також вважає, що до негативних моментів такого скорочення належить у першу чергу незадовільне матеріальне та соціальне забезпечення звільнених військовослужбовців. Серед позитивів – вивільнені кошти, які можна буде більш раціонально використовувати:

"На мій погляд, Україна утримує непропорційно велику та погано устатковану армію. Скорочення просто необхідне. Гроші, які досі йшли на утримання такого великого військового штату, потрібно інвестувати насамперед у краще устаткування армії та військові технології, а не в утримання великої кількості генералів та їх підлеглих чи в призов 18-річних юнаків, які нічого не тямлять у військовій справі та наражаються на небезпеку.”

Александр Отт зауважує, що розмір армії ще не означає її боєздатності:

”Устаткування, обладнання, сучасні технології, які є у розпорядженні армії – ось що вирішальне. Американські війська, як я знаю, фактично зі 120-130 тисячами солдатів завоювали Ірак. А українська армія має майже утричі більше, та я серйозно сумніваюся в тому, що Україна в стані була б завоювати якусь іншу країну. Американці перемогли технологічно. Україна у цьому плані дуже відстає. Вона все ще інвестує занадто багато грошей у застарілу технологію застарілої армії.”

На думку Александра Отта, Україні в майбутньому потрібна невелика, але високопрофесійна боєздатна та мобільна армія з сучасною зброєю та технологією, така, як у інших європейських країнах, скажімо, в Німеччині:

”З зовнішньополітичного погляду Україна лише виграє від цього скорочення. Я не бачу жодної безпосередньої зовнішньої небезпеки для України, принаймні у короткостроковій перспективі, так само, як і для багатьох інших європейських країн. Загрози, що можуть виникнути, мають неконвенційний характер: це може бути тероризм, внутрішня нестабільність тощо. Оборонна стратегія України має полягати в тому, щоб внутрішньополітично країна була стабільна – без соціальних чи національних конфліктів, а зовнішньополітично їй потрібно налагоджувати дружні відносини з сусідніми країнами, заангажовувати себе у боротьбу проти тероризму і, можливо, вступ до таких альянсів, як НАТО, чи інших загальноєвропейських оборонних структур.”