Євросоюз бореться з кризою

Останнім часом саміти ЄС відбуваються з дедалі меншими інтервалами. Але проблеми залишаються. Після останніх прохань про допомогу від Іспанії та Кіпру кількість держав, які не зможуть обходитися без фінансування з європейського рятівного фонду, збільшується до п'яти.

На ринках зберігається занепокоєння. Кредитні відсотки для Іспанії та Італії залишаються на неприйнятно високому рівні. Греція, хоча нині й має уряд, котрий збирається виконувати зобов'язання перед кредиторами, але її прем'єр-міністр Антоніс Самарас вимагає кращих умов. Тому, як видається, Греція відстане зі своїми давно обіцяними реформами.

Німецький міністр закордонних справ Ґідо Вестервеллє цього тижня в Люксембурзі висловився з цього приводу жорстко: «Європа постала перед випробуванням на міцність, з чим ми, європейці, хочемо і повинні впоратися. Ця боргова криза потребує надійності від усіх партнерів». Для одержувачів допомоги, за його словами, не може бути жодних поблажок.

Сценарій від німецького уряду виглядає просто: кожна країна наводить лад у своєму бюджеті й підвищує свою конкурентоздатність. Німеччина має союзників, які поділяють таку точку зору. У валютному союзі це насамперед Нідерланди, Фінляндія та Австрія, а за межами єврозони – Швеція. Але опір відчувається навіть у Франції, яка досі була найближчим німецьким європейським союзником. Новий президент Франсуа Олланд робить з пенсійною та ринковою політикою зовсім не те, що хотів би бачити Берлін.

Трохи охолонув реформаторський запал і в італійського прем'єра Маріо Монті. Чому? Відповідь на це Монті дав нещодавно в рамках однієї з конференцій у Брюсселі, в якій він взяв участь за допомогою відозв'язку з Римом. «Рано чи пізно слід чекати на опір проти фінансової та структурно-політичної дисципліни, яку ми насаджуємо», - сказав Монті. І потім однозначне застереження: країни, які привили Євросоюзу культуру фінансової стабільності, і передусім Німеччина, мали б замислитися над цим.

Так далі жити не можна

На погляд італійського прем'єра, Олланд та інші замало зробили для зростання та ринку праці. Зокрема, безробіття серед молоді в багатьох країнах сягнуло жахливо високого рівня: до 50 відсотків у Греції та Іспанії. Саміт ЄС, як очікується, має дати пакт зростання.

Канцлер ФРН Анґела Меркель принципових заперечень немає доти, доки не йдеться про нові борги. На її переконання, над зростанням треба багато працювати. Чимало ідей, наприклад, з Італії, США або навіть від Єврокомісії видаються їй дешевим виходом із ситуації, де треба напружитися. Банківський союз, фонди погашення боргів або спільні облігації – для німецького уряду це все виходить за межі спільної відповідальності за борги коштом ФРН. А це, на думку Меркель, призводить до втрати дисципліни і може стати «перевантаженням» для сильної Німеччини.

Чи стане канцлер під тиском пом'якшувати свою позицію? Німецький євродепутат від ХДС Герберт Ройль у це не вірить. «Є моменти, щодо яких навіть найпотужніший тиск не зможе спонукати політика робити абсолютно безглузді речі. Питання спільної відповідальності тут найчутливіше».

Досвід демонструє, що блокуванням кризу не подолати. І це, судячи з усього, вже всі розуміють. Анґела Меркель переконана, що єврозона, а ще краще - весь ЄС, мають зробити великий інтеграційний крок уперед. У це вірять чотири провідних представники Єврозсоюзу, котрі розробили проект майбутнього.

Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, президент Європейської Ради Герман ван Ромпей, голова єврогрупи Жан-Клод Юнкер і президент Європейського Центробанку Маріо Драгі, яких брюссельські журналісти охрестили «бандою чотирьох», хочуть представити на саміті свій проект. Жозе Мануель Баррозу ще напередодні повідомив деяку важливу інформацію: «У центрі стоїть принцип, що більша солідарність і більша відповідальність повинні йти рука об руку. Кожен крок у напрямку більшої солідарності супроводжуватиметься відповідним кроком у напрямку збільшення відповідальності».

Референдум у Німеччині?

Це може трохи заспокоїти канцлера Німеччини. Адже вона весь час казала, що без більшого європейського контролю і можливості втручання в національні бюджети вона не погодиться на збільшення німецької відповідальності. Однак усім учасникам саміту зрозуміло, наскільки далеко заходить цей проект. Баррозу також повідомив, що деякі кроки потребують змін договору. Залишається велике запитання – як діятимуть інші керівники урядів. Або вони не хочуть віддавати так багато суверенітету, або вони не можуть зробити такий крок з конституційних причн.

Так само і в Німеччині може постати питання відповідності нових рішень Основному закону. Німецький міністр фінансів Вольфґанґ Шойбле вже якось говорив в інтерв'ю виданню Der Spiegel про можливий референдум у Німеччині стосовно значно більшої європейської інтеграції. Утім одне європейці вже, схоже, збагнули: якщо все залишатиметься так, як досі, то валютний союз рано чи пізно розсиплеться. А для того, щоб його врятувати, країни-члени об'єднання мусять співпрацювати набагато тісніше.

Саміт ЄС відбудеться 28-29 червня в Брюсселі.